II. Державна підсумкова атестація в основній школі icon

II. Державна підсумкова атестація в основній школі

НазваниеII. Державна підсумкова атестація в основній школі
Дата конвертации01.11.2014
Размер262.23 Kb.
ТипДокументы

II. Державна підсумкова атестація в основній школі
Атестація в основній школі проводиться з п'яти навчальних предметів: української мови, біології, географії, математики, а також іноземної мови чи іншого гуманітарного предмета за вибором навчального закладу.

У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено.

З усіх обов’язкових предметів атестація проводиться письмово за збірниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. У разі проведення атестації за вибором, форму проведення атестації (усно чи письмово) обирають учні.

Випускники основної школи загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з навчанням мовами національних меншин, які прибули із закордону і почали вивчати українську мову в поточному навчальному році, замість атестації з цього предмета можуть, за заявою батьків або осіб, які їх замінюють, та рішенням педагогічної ради, проходити атестацію з мови навчання.

^ Державна підсумкова атестація з української мови є обов’язковою і проводиться в письмовій формі (диктант) за завданнями, оголошеними Міністерством освіти і науки України по радіо і телебаченню в день проведення атестації. Перевірці під час державної підсумкової атестації підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; уміння ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації.

На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту. Використання учнями допоміжних джерел (словників, довідників, підручників тощо) не допускається.

^ Текст диктанту визначатиметься за «Збірником диктантів для державної підсумкової атестації з української мови. 9 клас» (укл. Авраменко О. М. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014). У збірнику представлено тексти 100 диктантів, обсяг яких відповідає вимогам чинної програми з урахуванням того, що державна підсумкова атестація триває довше, ніж звичайна контрольна робота у формі диктанту.

^ Державна підсумкова атестація з математики проводиться у формі інтегрованої письмової роботи з алгебри та геометрії за навчальним посібником «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з математики. 9 клас» (авт. Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С., за редакцією Бурди М. І. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014).

Посібник містить 80 варіантів атестаційних робіт. Кожен варіант атестаційної роботи складається з чотирьох частин, що відрізняються за складністю та формою завдань.

Учні загальноосвітніх класів виконують завдання першої (12 завдань), другої (6 завдання) та третьої (4 завдання) частин атестаційної роботи. Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують завдання першої, другої, третьої та четвертої (3 завдання) частин атестаційної роботи.

Кожний варіант атестаційної роботи включає завдання різних типів і рівнів складності, які охоплюють більшість розділів навчальної програми. Серед них: тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання відкритої форми з короткою відповіддю, завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Таке поєднання дає змогу учневі максимально продемонструвати свої знання.

Варіанти завдань першої та другої частин атестаційної роботи добирають загальноосвітні навчальні заклади, третьої та четвертої частин — Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за вказаним посібником.

Кількість варіантів першої та другої частин атестаційної роботи добирається навчальними закладами у кількості не менше десяти варіантів для кожного класу. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій визначають не менше чотирьох варіантів третьої та четвертої частин атестаційної роботи.

Кожен учень у класі має виконувати один із варіантів першої та другої частини атестаційної роботи та один із варіантів третьої та четвертої (для класів з поглибленим вивченням математики) частини атестаційної роботи за вибором учителя.

Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом 3 академічних годин (без перерви) для учнів загальноосвітніх класів. Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують атестаційну роботу протягом 4 академічних годин (без перерви).

За результатами роботи учням виставляється одна оцінка — з математики. Оцінка виставляється у класному журналі на сторінці предмета «Алгебра» у колонку з написом «ДПА» після колонки з написом «Річна».

^ Державна підсумкова атестація з біології проводиться в письмовій формі за навчальним посібником «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з біології. 9 клас» (авт. Костильов О. В., Андерсон О. А. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014).

Посібник містить 30 варіантів атестаційних робіт. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

Учні загальноосвітніх навчальних класів виконують атестаційну роботу протягом 60 хвилин. Учні класів (груп) з поглибленим вивченням біології – протягом 90 хвилин. Час на вступну бесіду та інструктаж не враховується.

Кожен варіант атестаційної роботи складається з шести частин, що відрізняються за формою та когнітивним рівнем завдань. Зміст завдань відповідає навчальній програмі з біології для 7 – 9 класів. Учні загальноосвітніх навчальних класів виконують завдання першої, другої, третьої та п’ятої частин. Учні класів(груп) з поглибленим вивченням біології виконують завдання всіх шести частин.

Перша - четверта частини атестаційної роботи включають різні за формою тестові завдання: з однією правильною відповіддю із чотирьох запропонованих, з використанням графічних зображень, завдання на встановлення відповідності та послідовності біологічних явищ, структур, подій. П’яту і шосту частини атестаційної роботи складають завдання з відкритою відповіддю. Питання п’ятої частини розподілено на дві групи – «А» і «Б». Група «А» включає завдання теоретичного змісту, група «Б» – завдання практичного змісту. Завдання для п’ятої (шостої) частин до кожного варіанта атестаційної роботи добирає вчитель із запропонованих у збірнику.

Таким чином, у кожному варіанті для учнів загальноосвітніх навчальних закладів передбачено 27 тестових завдань з першої-третьої частин і два відкритих завдання з п’ятої частини (по одному з груп «А» і «Б»); для учнів загальноосвітніх навчальних закладів (класів, груп) з поглибленим вивченням біології у кожному варіанті – 28 тестових завдань першої-четвертої частин, два відкритих завдання з п’ятої частини (по одному з груп «А» і «Б») та одне завдання з шостої частини.

Під час виконання роботи учням не дозволяється користуватися додатковою літературою (таблицями, посібниками тощо).

Оформлення відповідей на завдання першої, другої і третьої частин атестаційної роботи здійснюється учнем у стандартизованому бланку, зразок якого розміщено у збірнику. Відповіді на завдання п’ятої-шостої частин учні записують на аркушах зі штампом навчального закладу.

^ Державна підсумкова атестація з географії проводиться за результатами вивчення шкільного курсу «Географія України» (8–9 класи). Атестація передбачає визначення рівня навчальних досягнень дев’ятикласників щодо географічних закономірностей, розуміння взаємозв’язків між компонентами природних комплексів, взаємодії природи і господарської діяльності людини, життя людей, їх традицій, звичаїв, ведення господарства тощо. Державна підсумкова атестація з географії проводитиметься письмово за посібником «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 9 клас» (авт. Гладковський Р. В., Довгань А. І., Паламарчук Л. Б., Совенко В. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014).

До збірника входить 30 варіантів письмових робіт. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

На виконання атестаційної роботи відводиться 90 хвилин. Час на вступну бесіду та інструктаж не враховується.

Кожен варіант налічує 28 тестових завдань різних типів і рівнів складності, зокрема з вибором однієї правильної відповіді, на визначення відповідності та завдання, що містять сім варіантів відповідей, три з яких є правильними. Крім тестових завдань, кожен варіант містить 1 завдання на контурній карті та 3 завдання відкритого типу, одне з яких (під номером 31) має підвищений рівень складності (позначене зірочкою) і призначене лише для класів з поглибленим вивченням географії. Відповідно учні цих класів не виконують завдання відкритого типу під номером 30.

Для відповіді на тестові завдання та виконання завдання на контурній карті використовується зразок бланка відповідей, розміщений на останніх сторінках посібника, а також контурні карти, що додаються до кожного варіанта у відповідності із завданням. Вчитель може скопіювати їх у необхідній кількості. Відповіді на завдання відкритого типу учні виконують на окремих проштампованих навчальним закладом аркушах, що додаються до заготовлених бланків відповідей.

Користуватися підручниками, атласами та іншими джерелами картографічних знань (словниками, довідниками) під час виконання роботи не дозволяється.

^ Матеріали для державної підсумкової атестації з іноземної мови у 9 класі загальноосвітніх навчальних закладів складені відповідно до чинної програми з іноземних мов.

Державна підсумкова атестація з іноземної мови проводиться за навчальними посібниками:

«Збірник завдань для державної підсумкової атестації з англійської мови. 9 клас» (авт. Коваленко О. Я., Чепурна О. В., Ворон Г. Л., Шопулко М. Н. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014);

Зміст і формат атестації враховує головну мету навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах – формування в учнів комунікативної компетенції, базою для якої слугують комунікативні вміння, сформовані на основі мовних знань і навичок.

Об’єктами контролю визначаються читання, письмо та говоріння як види мовленнєвої діяльності, а також лексичний і граматичний аспекти іншомовної комунікації (використання мови).

Зміст тестових завдань будується на автентичних зразках мовлення, прийнятого у Великій Британії, Франції, Німеччині, Іспанії, та відповідає сферам і тематиці ситуативного спілкування, зазначеним у шкільній навчальній програмі.

Завдання для визначення рівня сформованості компетенції в читанні орієнтується на різні його стратегії: з розумінням основної інформації (ознайомлювальне читання) та повної інформації (вивчальне читання). Джерелами для добору текстів слугують інформаційно-довідкові, рекламні, газетно-журнальні матеріали, уривки з художніх творів, зміст яких узгоджується з навчальною програмою. Тексти для ознайомлювального читання можуть містити незнайомі слова – до 5 %, а для вивчального читання до 3 %, про значення слів можна здогадатись із контексту, за словотворчими елементами, за співзвучністю з рідною мовою (слова-інтернаціоналізми).

Завдання для визначення рівня сформованості компетенції в письмі зорієнтовані на виконання комунікативно-творчих видів діяльності: писати тексти різних видів та на різні теми, пов’язані з інтересами та комунікативними потребами, що узгоджуються зі змістом шкільної навчальної програми (зв’язне висловлювання, оголошення, лист, листівка, анотація, відгук).

Контроль лексичної та граматичної компетенції (використання мови) передбачає визначення рівня сформованості мовних навичок: здатності самостійно добирати і формоутворювати лексичні одиниці та граматичні явища відповідно до комунікативних потреб спілкування в межах сформульованих завдань. Основними засадами для вибору видів і змісту тестів слугують завдання комунікативно-когнітивного спрямування: редагування, доповнення, заповнення, трансформація, перефразування.

Державна підсумкова атестація з іноземної мови у 9 класі, як і в попередні роки, проводитиметься за білетами, що містять завдання трьох видів: читання тексту та виконання післятекстового завдання; письмова робота; бесіда за пропонованими ситуаціями.

Перше завдання білетів має на меті перевірити рівень сформованості в учнів умінь і навичок читання, розуміння прочитаного тексту, уміння узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати значення незнайомих слів за контекстом або словотворчими елементами.

Учень має продемонструвати розуміння прочитаних автентичних текстів різних жанрів і стилів, зокрема художню прозу, що відображають реалії життя та відповідають віковим особливостям. Він уміє знаходити та аналізувати необхідну інформацію, що подається у вигляді оцінних суджень, опису, аргументації, робити висновки з прочитаного; виділяти головну думку/ідею та диференціювати основні факти і другорядну інформацію; аналізувати і зіставляти інформацію, розуміти логічні зв’язки всередині тексту та між його частинами.

Тексти можуть містити до 5 % незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, використовуючи лінгвістичну і контекстуальну здогадку, спираючись на сюжетну лінію, та 2 % незнайомих слів, які не перешкоджають розумінню тексту загалом.

Друге завдання білетів складається з двох частин. Перша частина перевіряє рівень сформованості в учнів писемної мовленнєвої компетенції, тобто володіння функціональними стилями писемного мовлення в межах, визначених Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов.

Учні пишуть особисті листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету, прийняті в країні, мова якої вивчається, розповідаючи про окремі факти та події свого життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та запитуючи партнера про аналогічну інформацію, а також передавати повідомлення у вигляді записки довільної форми.

Вони уміють: розповісти про перебіг подій; описати людину, об’єкт; написати повідомлення відповідно до поставленого завдання, зокрема про побачене, прочитане, почуте та згідно із запропонованою мовленнєвою ситуацією; уміють обґрунтувати власну точку зору; уміють складати ділові листи, написати оголошення, заяву, зробити запис інформації. Обсяг письмового висловлювання складає 35–45 слів.

У частині використання мови визначається рівень володіння лексичними, граматичними знаннями, що передбачають уміння вільно спілкуватися. Учням пропонуються тести з пропущеними лексичними одиницями або граматичними структурами.

Третє завдання білетів перевіряє рівень сформованості навичок та вмінь мовлення за допомогою зв’язного висловлювання.

Учні спілкуються зі співрозмовником; чітко реагують на почуте під час спілкування; беруть участь у бесіді та ведуть діалог у межах програмної тематики, реалізуючи необхідні комунікативні функції; адекватно використовують у спілкуванні компенсаторні засоби та найбільш уживані формули, що стосуються лінгвокраїнознавчої сфери і надають спілкуванню більшої виразності, емоційності та переконливості; використовують у процесі спілкування різноманітні мовні засоби, у тому числі діалогічні єдності та формули мовленнєвого етикету, прийнятого в країні, мову якої вивчають, а саме: для ініціювання, підтримування і завершення спілкування, для аргументації власної точки зору і для висловлювання свого ставлення до предмета спілкування.

Відповідь учнів проходить у формі бесіди-діалогу із членами екзаменаційної комісії (з елементами монологічного повідомлення).

Бесіда-діалог повинна мати характер мовленнєвої взаємодії в межах запропонованої ситуації. Учні реагують на репліки співрозмовника та стимулюють його до продовження. Діалог – обмін інформацією повинен складатись із запитань і відповідей, реплік-реакцій і реплік-спонукань. Монологічні висловлювання учнів повинні відповідати ситуації; бути повними, послідовними, комунікативно спрямованими (містити особистісні оцінні фрази, власне ставлення учня до об’єкта висловлювання), лексично насиченими, правильно фонетично і граматично оформленими.

Державна підсумкова атестація з іноземної мови складається з письмової та усної частин. На виконання письмової частини (використання мови, читання та письмо) та усної (говоріння) передбачено 35 хвилин (таблиця).

1 частина

2 частина

Читання 10 хв.

Говоріння 10 хв.

Письмо (використання мови) 15 хв.




25 хв.

10 хв. на кожного учня

Державна підсумкова атестація з іноземних мов проводиться на основі матеріалів збірників завдань, виконання яких дає змогу визначити рівень засвоєння змісту чинної навчальної програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов 11-річної школи. Вони відповідають загальноєвропейським рівням (А2+ – В1).

Посібники «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з іноземних мов. 9 клас» містять 100 варіантів білетів з англійської мови; по 50 варіантів з німецької, французької та 20 з іспанської мов.

Кількість білетів добирається вчителями загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до типу навчального закладу (загальноосвітній навчальний заклад чи спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов) та кількості учнів у класі.

Завдання першого та другого питання білетів учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу.

Державна підсумкова атестація з української літератури в основній школі проводиться у письмовій формі за «Збірником завдань для державної підсумкової атестації з української літератури. 9 клас» (авт. Коваленко Л. Т., Михайлова Н. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014) або усно за білетами.

Мета державної підсумкової атестації з української літератури — перевірити відповідність знань, умінь і навичок дев'ятикласників програмовим вимогам і оцінити рівень навчальних досягнень учнів за курс основної школи.

Збірник завдань для державної підсумкової атестації укладено відповідно до чинної програми з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.

Тривалість виконання завдання у письмовій формі — 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).

У збірнику представлено 20 варіантів завдань у тестовій формі, однакових за структурою та складністю. Завдання дають можливість визначити рівень засвоєння програмового матеріалу й сформованість в учнів таких когнітивних умінь: розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінювання. Під час державної підсумкової атестації передбачено оцінити рівень опанування учнями змістових ліній, визначених програмою, зокрема зміст художніх творів, аналіз художніх творів, літературний процес, відомості з теорії літератури.

Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів атестаційних робіт для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

Кожен тест складається з 25 завдань різної форми: завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання на встановлення відповідності, завдання відкритої форми з короткою відповіддю (передбачають вписування відповіді у вигляді слова, словосполучення чи речення) та завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (учні мають надати вичерпну відповідь, сформулювати і прокоментувати проблему, порушену в художньому творі, пояснити позицію автора, указати, чи погоджуються вони з такою позицією, й аргументувати свою думку; обсяг відповіді – від 100 до 200 слів).

В усній формі атестація з української літератури проводиться за білетами (додаток 2). Кожний з 23 білетів складається з двох питань, які передбачають перевірку системних знань школярів щодо етапів літературного процесу, розуміння певних теоретико-літературних понять, вміння аналізувати художній твір, виразно читати текст.

Державна підсумкова атестація зі світової літератури в основній школі проводиться у письмовій формі за «Збірником завдань для державної підсумкової атестації зі світової літератури. 9 клас» (авт. Фоміна С. П., Таранік-Ткачук К. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014) або в усній формі за білетами.

Пропонований збірник завдань укладений відповідно до чинної програми зі світової літератури, охоплює навчальний матеріал 8 і 9 класів і містить 20 варіантів завдань. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

На виконання завдання державної підсумкової атестації зі світової літератури відводиться 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).

Тестові завдання призначені для комплексної перевірки знань з навчального предмета і побудовані таким чином, щоб дати учням можливість показати вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, виявляти його розуміння, усвідомлення родової й жанрової специфіки та стильової своєрідності, багатства його ідейно-художнього змісту та особливостей поетики. Важливим також є сприйняття твору в літературно-мистецькому контексті епохи, коли його було написано, у зв’язках із літературними традиціями.

У збірнику вміщено завдання різних форм: на обрання однієї правильної відповіді; на встановлення послідовності, на встановлення відповідності, завдання відкритого типу (учень має написати твір-мініатюру обсягом 1 сторінка на запропоновану тему, в якому продемонструвати сформованість базових знань зі світової літератури, уявлення про художню літературу як мистецтво слова, уміння висловити свої думки про художній твір, вміння аналізувати різні за своєю жанровою специфікою твори, а також проявити самостійність суджень, уміння спиратися на тексти письменників, підбирати потрібну форму вислову, визначати національну своєрідність конкретного тексту).

Для відповіді на тестові завдання використовується зразок бланка відповідей, розміщений на останніх сторінках посібника. Цей зразок учитель може скопіювати у необхідній кількості. Відповіді на завдання відкритого типу учні виконують на окремих аркушах зі штампом навчального закладу, що додаються до заготовлених бланків відповідей.

Користуватися текстами, підручниками, іншими посібниками (словниками, довідниками) під час складання державної підсумкової атестації зі світової літератури не дозволяється.

В усній формі атестація зі світової літератури проводиться за білетами (додаток 2). Кожний з 25 білетів складається з двох завдань, які передбачають перевірку знань школярів про головні етапи розвитку світового літературного процесу, розуміння учнями теоретико-літературних понять, вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, ілюструвати розповідь про художні особливості історичних та літературних епох відповідними прикладами з художніх творів, виразно читати напам‘ять поетичні твори тощо.

^ Державна підсумкова атестація з історії України проводиться у письмовій формі за «Збірником завдань для державної підсумкової атестації з історії України. 9 клас» (авт. Власов В. С. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014) або усно за білетами (додаток 2).

Збірник містить 15 варіантів по 10 тестових завдань різної форми: з вибором однієї відповіді; з вибором кількох правильних відповідей; на встановлення відповідностей; на встановлення правильної послідовності; також завдання відкритої форми з короткою відповіддю та відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Збірник складено за навчальною програмою «Історія України» для 7-9 класів та «Історія України. Всесвітня історія (інтегрований курс)» для 6 класу.

Завдання спрямовані на виявлення ступеня сформованості у школярів предметних компетентностей: хронологічної (орієнтація в історичному часі), просторової (орієнтація в історичному просторі), інформаційної (вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації), логічної (вміння учнів визначати та застосовувати поняття, положення, теорії для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів), мовної (побудова усних та письмових висловлень про історичні події та явища).

Відповіді на тестові завдання вносяться учнями до бланку відповідей, розміщеному на останніх сторінках посібника. Для відповідей на завдання відкритого типу додаються окремі проштамповані навчальним закладом аркуші.

Державна підсумкова атестація з історії України проводиться протягом 90 хвилин.

Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

В усній формі атестація з історії України проводиться за білетами. Кожний з 20 білетів складається з двох запитань, які передбачають перевірку знань школярів про основні історичні процеси та факти з історії України від найдавніших часів до початку XX століття.

Державна підсумкова атестація із всесвітньої історії проводиться у письмовій формі за «Збірником завдань для державної підсумкової атестації із всесвітньої історії. 9 клас» (авт. Ладиченко Т. В., Камбалова Я. М. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014) або усно за білетами (додаток 2).

Збірник містить 15 варіантів по 10 тестових завдань різної форми: з вибором однієї відповіді; з вибором кількох правильних відповідей; на встановлення відповідностей; на встановлення правильної послідовності; також завдання відкритої форми з короткою відповіддю та відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Збірник складено за навчальною програмою «Всесвітня історія» для 6-9 класів.

Завдання спрямовані на виявлення ступеня сформованості в школярів предметних компетентностей: хронологічної (орієнтація в історичному часі), просторової (орієнтація в історичному просторі), інформаційної (вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації), логічної (вміння учнів визначати та застосовувати поняття, положення, теорії для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів), мовної (побудова усних та письмових висловлень про історичні події та явища).

Відповіді на тестові завдання вносяться учнями до бланку відповідей, розміщеному на останніх сторінках посібника. Для відповідей на завдання відкритого типу додаються окремі проштамповані навчальним закладом аркуші.

Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

Державна підсумкова атестація із всесвітньої історії проводиться протягом 90 хвилин.

В усній формі атестація із всесвітньої історії проводиться за білетами. Кожний з 22 білетів складається з двох запитань, які передбачають перевірку знань школярів про основні історичні процеси та факти всесвітньої історії до початку ХХ століття.

Державна підсумкова атестація з предмету «Правознавство. Практичний курс» проводиться у письмовій формі за «Збірником тестових завдань для державної підсумкової атестації з правознавства (практичний курс). 9 клас» (авт. Ремех Т. О. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014) або усно за білетами (додаток 2).

Збірник містить 10 варіантів по 11 завдань. Завдання охоплюють усі розділи навчальної програми та передбачають відтворення учнями основних знань з предмета. Кожний варіант містить тестові завдання на вибір правильної відповіді, на порівняння юридичних понять, також завдання відкритої форми: юридичну задачу, аналіз фрагменту нормативно-правового акту та завдання творчого характеру.

Завдання на побудову ланцюжка термінів і понять призначено для виявлення вмінь учнів аналізувати й узагальнювати основні поняття й явища, логічні зв’язки між ними. Аналіз статті законодавчого акта перевірятиме вміння учнів працювати з нормативно-правовими актами, аналізувати їхній зміст. Розв’язання правових ситуацій спрямоване на виявлення навичок учнів застосовувати набуті знання й уміння, а також представляти свої оцінні судження щодо правових подій, явищ і процесів.

Відповіді на тестові завдання вносяться учнями до бланку відповідей, розміщеному на останніх сторінках посібника. Для відповідей на завдання відкритого типу додаються окремі проштамповані навчальним закладом аркуші.

Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

Державна підсумкова атестація з предмету «Правознавство. Практичний курс» проводиться протягом 90 хвилин.

В усній формі атестація проводиться за білетами. Кожний з 24 білетів складається з двох запитань, які передбачають перевірку знань школярів про основні правові поняття, процеси та явища.

Державна підсумкова атестація з художньої культури у 9 класі проводитиметься письмово за посібником «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з художньої культури. 9 клас» (авт. Масол Л. М., Гайдамака О. В.– К.: Центр навчально-методичної літератури 2014) або усно за білетами.

Збірник містить 10 варіантів, кожний з яких складається із 17 завдань різного типу та рівня складності. Це завдання на вибір однієї правильної відповіді, завдання на вибір кількох правильних відповідей, завдання на встановлення відповідності, завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю на розуміння мистецьких понять, порівняння, узагальнення, аналіз-інтерпретацію творів мистецтва. Враховуючи мистецьку специфіку курсу «Художня культура» та компетентнісний підхід у навчанні, введено спеціальні завдання (№16-17), що потребують активної художньо-творчої уяви, використання оригінальних асоціацій, паралелей, аналогій і здатності до практичного застосування набутих художніх знань. Вони спрямовані на перевірку уміння учнів встановлювати взаємозв’язки між видами мистецтва та між художніми й життєвими явищами, оцінку прояву самостійного художнього мислення і діяльності творчого типу, комплексу ключових, предметних і міжпредметних компетентностей.

Виконання усього комплексу завдань дає змогу визначити рівень засвоєння учнями чинної навчальної програми з «Художньої культури», яка узагальнює знання і вміння учнів з мистецьких дисциплін в основній школі.

Навчальні заклади використовують усі варіанти для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

На виконання завдання атестації у письмовій формі відводиться 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).

В усній формі атестація з художньої культури проводиться за білетами (додаток 2). Кожний з 25 білетів складається з трьох завдань. Перше і друге завдання передбачають перевірку загальної орієнтації учнів у явищах художньої культури, мовних і жанрово-стильових особливостях різних видів мистецтва, а також рівень прояву художнього мислення – уміння аналізувати, співставляти, шукати аналогії тощо.

Завдання № 3 перевіряє рівень сформованості уміння учнів аналізувати й інтерпретувати твори мистецтва. Виконання завдання передбачає вільну розгорнуту відповідь із формулюванням висновків і власного естетичного ставлення до твору мистецтва, який обрано для аналізу-інтерпретації (бажано визначити основні художні засоби, за можливості також жанр, епоху, мистецький стиль чи напрям, використовуючи художньо-образні асоціації, порівняння, аналогії).

Державна підсумкова атестація з хімії проводиться у письмовій або усній формі (за вибором учнів).

У письмовій формі атестація з хімії проводиться за завданнями з навчального посібника «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з хімії. 9 клас» (авт. Титаренко Н. В., Лашевська Г. А.– К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014).

Збірник містить 20 варіантів атестаційних робіт. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу.

Зміст завдань відповідає чинній програмі з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням хімії.

Кожний варіант включає 30 завдань, зміст яких охоплює різні розділи навчальної програми. Серед них: тестові завдання закритої форми (завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності); завдання відкритої форми (наприклад, завдання на відтворення генетичного зв’язку між класами неорганічних сполук; на складання рівнянь окисно-відновних реакцій та електронних балансів до них, реакцій йонного обміну в молекулярній та йонній формах); задачі різних типів, які передбачають розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу (пропонуються типи задач, що передбачені навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії).

На виконання завдань державної підсумкової атестації відводиться 90 хвилин. Під час роботи учні не можуть користуватися додатковою літературою (таблицями, посібниками тощо), окрім довідкових матеріалів, розміщених у збірнику. Для проведення обчислень учням дозволяється користуватися калькулятором.

В усній формі атестація з хімії проводиться за білетами (додаток 2). Кожний з 20 білетів складається з трьох завдань. Перше і друге завдання перевіряють рівень сформованості теоретичних знань, вміння ілюструвати виклад фактів та теорій відповідними прикладами, рівняннями хімічних реакцій. Третє завдання має практичний зміст і спрямоване на виявлення вміння застосовувати набуті знання для розв’язування розрахункових задач, здійснення реакцій та складання рівнянь реакцій. Задачу добирає вчитель з навчальних посібників, що мають відповідний гриф. Оформлення задачі вимагає розгорнутого запису розв’язування.

Історія України

Білет № 1

1. Розкрийте значення трипільської археологічної культури для утвердження відтворювального господарства на землях України.

2. З’ясуйте причини Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття. Охарактеризуйте гетьмана Богдана Хмельницького як історичну постать.

Білет № 2

1. Охарактеризуйте державне, культурне та господарське життя античних міст-держав Північного Причорномор’я.

2. Порівняйте адміністративно-політичний устрій і становище соціальних станів Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII століття.

Білет № 3

1. Охарактеризуйте суспільно-політичне становище східнослов’янських племінних союзів на території сучасної України напередодні утворення Київської держави (VIII-IX ст.).

2. Наведіть приклади культурно-освітньої політики гетьмана Івана Мазепи. Охарактеризуйте його як історичну постать.

Білет № 4

1. Розкажіть про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови. Наведіть приклади поширення письменності за часів Київської Русі.

2. Проаналізуйте зміст українсько-російського договору 1654 р., розкрийте його історичне значення.

Білет № 5

1. Порівняйте внутрішню та зовнішню політику князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

2. Визначте особливості розвитку української культури другої половини XVI – XVII століття. Назвіть найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва.

Білет № 6

1. Розкрийте причини та сутність роздробленості Київської Русі. Назвіть особливості політичного й соціально-економічного життя удільних князівств.

2. Порівняйте адміністративно-політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини в першій половині XVIII ст.
Білет № 7

1. Порівняйте суспільну роль різних верств населення Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

2. Розкрийте роль Тараса Шевченка в українському національному відродженні.

Білет № 8

1. Охарактеризуйте господарське життя Київської Русі та Галицько- Волинської держави.

2. Розкрийте зміст головних ідей діячів «Руської Трійці».

Білет № 9

1. Визначте особливості розвитку архітектури та образотворчого мистецтва Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Назвіть найвидатніші пам’ятки.

2. Охарактеризуйте зміст творів: «Малоросійські пісні…» М. Максимовича та «Закон Божий» М. Костомарова.

Білет № 10

1. Охарактеризуйте князя Данила Романовича як історичну постать; його внесок у розквіт Галицько-Волинської держави.

2. Визначте місце Кирило-Мефодіївського товариства в українському національному відродженні.

Білет № 11

1. Порівняйте особливості політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії.

2. Назвіть найвидатніші постаті національного відродження в Україні першої половини XІX століття. Дайте оцінку діяльності одного з діячів (на вибір).

Білет № 12

1. Порівняйте становище різних верств населення українських земель у XV – XVI столітті.

2. Назвіть найвидатніші постаті національного відродження в Україні другої половини XІX століття. Охарактеризуйте діяльності одного з діячів (на вибір).

Білет № 13

1. Охарактеризуйте князя Василя-Костянтина Острозького як історичну постать. Визначте місце Острозької академії в розвиткові української культури.

2. Проаналізуйте особливості національно-визвольного руху на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії.

Білет № 14

1. Розкрийте сутність та наслідки Люблінської унії для українських земель.

2. Проаналізуйте культурно-освітню діяльність громад у другій половини XІX століття. Визначте внесок Володимира Антоновича в розвиток ідей національного відродження.
Білет № 15

1. Розкрийте причини виникнення українського козацтва. Визначте місце козацтва в історії та культурі України.

2. Охарактеризуйте внесок Михайла Грушевського в українську науку і культуру в 1890-х роках.

Білет № 16

1. Зростання магнатського землеволодіння, поширення фільварків та розвитку товарного виробництва у першій половині XVII ст. Значення цих процесів.

2. Вкажіть нові тенденції розвитку архітектури і мистецтва у другій половині XІX століття.

Білет № 17

1. Охарактеризуйте значення Запорозької Січі в історії українського народу. Розкрийте причини ліквідації Запорозької Січі.

2. Порівняйте роль народовців, радикалів, москвофілів у суспільно-політичному житті західноукраїнських земель у другій половині XІX століття.

Білет № 18

1. Національно-визвольні рухи на Правобережній та Західній Україні у другій половині ХVІІІ ст. Гайдамаки та опришки. Коліївщина.

2. Розкрийте особливості основних етапів українського визвольного руху: академічний, українофільський і політичний.

Білет № 19

1. Визначте особливості розвитку української культури XVІІІ століття. Розвиток філософських ідей. Г.Сковорода.

2. Порівняйте суспільно-політичний і визвольний рух в українських землях Російської та Австро-Угорської імперії.

Білет № 20

1. Розкрийте внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток українського народу.

2. Поясніть суперечливий характер процесів модернізації українського суспільства в середині – у другій половині XІX століття.



Похожие:

II. Державна підсумкова атестація в основній школі iconII. Державна підсумкова атестація в основній школі
Атестація в основній школі проводиться з п'яти навчальних предметів: української мови, біології, географії, математики, а також іноземної...
II. Державна підсумкова атестація в основній школі icon2011-2012 навчальний рік II. Державна підсумкова атестація в основній школі
Атестація в основній школі проводиться з п'яти навчальних предметів: української мови, біології, географії, математики,а також іноземної...
II. Державна підсумкова атестація в основній школі iconДержавна підсумкова атестація в початковій школі у 2011 році. Дпа 4 клас
Державна підсумкова атестація проводиться в усіх загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до календарного планування на другому...
II. Державна підсумкова атестація в основній школі iconДержавна підсумкова атестація в початковій школі у 2013 році. Дпа 4 клас
У 4-х класах державна підсумкова атестація проводиться з 13 по 21 травня із української мови та читання, математики. У навчальних...
II. Державна підсумкова атестація в основній школі iconДержавна підсумкова атестація в початковій школі у 2013 році. Дпа 4 клас
У 4-х класах державна підсумкова атестація проводиться з 13 по 21 травня із української мови та читання, математики. У навчальних...
II. Державна підсумкова атестація в основній школі iconДержавна підсумкова атестація
У 4-х класах державна підсумкова атестація проводиться з 13 по 21 травня із української мови та читання, математики. У навчальних...
II. Державна підсумкова атестація в основній школі iconДержавна підсумкова атестація в основній школі у 2013 році. Дпа 9 клас
У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях,...
II. Державна підсумкова атестація в основній школі iconДержавна підсумкова атестація в основній школі у 2013 році. Дпа 9 клас
У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях,...
II. Державна підсумкова атестація в основній школі iconІіі. Державна підсумкова атестація у старшій школі
України або математика (для учнів, які навчалися у класах універсального профілю)
II. Державна підсумкова атестація в основній школі iconІіі. Державна підсумкова атестація у старшій школі
України або математика (для учнів, які навчалися у класах універсального профілю)
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©cl.rushkolnik.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы