Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом icon

Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом

НазваниеМетодичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом
страница1/3
Дата конвертации06.10.2012
Размер1.03 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3
1. /ОСР ЕлектрМат/5-7 класи метод.doc
2. /ОСР ЕлектрМат/Експериментальний п_дручник 4_КЛАС.doc
3. /ОСР ЕлектрМат/Експериментальний_п_дручник_3.doc
4. /ОСР ЕлектрМат/Метод9 клl 1-2 ч.doc
5. /ОСР ЕлектрМат/Методичка_3-4 клас.doc
6. /ОСР ЕлектрМат/НавчПр3-4.doc
7. /ОСР ЕлектрМат/НавчПрограма 9.doc
Уроки для стійкого розвитку: Як організувати позакласну роботу Методичний посібник Київ 2011 зміст
Посібник для учнів уроки для стійкого розвитку моя щаслива планета курс для учнів 3-4 класів
Посібник для учнів уроки для стійкого розвитку моя щаслива планета курс для учнів 3-4 класів
Пометун О.І., Пилипчатіна Л. М., Сущенко І. М. Уроки для стійкого розвитку Методичний посібник для вчителя з навчального курсу за вибором для учнів 9-го класу Київ 2011 Розділ І. Освіта для стійкого розвитку: ідеї реалізації
Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом
Навчальна програма курсу за вибором для 3-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів «уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета»
Навчальна програма курсу за вибором для 9 / 10 класу «уроки для сталого розвитку» Схвалено до використання в знз науково-методичною радою з питань освіти Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України.

Пометун О. І., Сущенко І. М., Онопрієнко О. В., Цимбалару А. Д.


МОЯ ЩАСЛИВА ПЛАНЕТА


Уроки для стійкого розвитку


Навчальний курс за вибором для учнів 3-4 класів


Методичний посібник для вчителів


Київ - 2010

ЗМІСТ

Розділ І. ОСВІТА ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ: ІДЕЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

1. Поняття стійкого розвитку

2. Основні положення концепції стійкого розвитку

3. Напрями діяльності для досягнення стійкого розвитку

4. Визначальні фактори стійкого розвитку

5. Провідні засади освіти для стійкого розвитку

6. Педагогіка мотивації і натхнення до дії

Розділ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В МЕЖАХ КУРСУ «МОЯ ЩАСЛИВА ПЛАНЕТА»

  1. Концептуальні засади програми курсу уроків для стійкого розвитку для учнів 3–4 класів «Моя щаслива планета»

  2. Структура курсу «Моя щаслива планета»

  3. Дії, які обирають учні

  4. Організація роботи над аудитами

  5. Організація і проведення екскурсій

  6. Організація роботи над навчальними проектами

  7. Інтеграція курсу з навчальними предметами інваріантної складової навчального плану

  8. Особливості діяльності вчителя – викладача курсу

  9. Портфоліо як засіб фіксації досягнень учнів

РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ЗА КУРСОМ «МОЯ ЩАСЛИВА ПЛАНЕТА»

1. Методичні рекомендації до організації і проведення уроків у 3 класі

Що робить нашу Землю щасливою

До доброї справи долучаємось разом

Важливість води для людини та скорочення її витрат

Сміття як проблема людства

Раціональне споживання енергії

Новий стиль мого життя (Мої плани та обіцянки. День землі)

2. Методичні рекомендації до організації і проведення уроків у 4 класі

Чому варто допомагати планеті

До доброї справи долучаємось разом

Мої стосунки з оточуючими

Піклування про рослини.

Зменшення непотрібних покупок

Новий стиль мого життя (Мої плани та обіцянки. День землі)

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ


Розділ І. ОСВІТА ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ: ІДЕЇ РЕАЛІЗАЦІЇ


1. Поняття стійкого розвитку


Практично будь-яка з гострих проблем сьогодення, що торкається усіх без винятку життєвих інтересів людини, так чи інакше пов’язана з екологічним станом довкілля. Водночас, який би вид чи галузь суспільної діяльності людини ми б не розглядали, побачимо, що вони мають антиекологічну спрямованість: сучасна наука і техніка, індустрія, сільське господарство, туризм, розваги тощо. Глобальна екологічна криза набула системного характеру.

Людство дедалі більше усвідомлює необхідність перетворення свого життя на безпечне, здорове й радісне. Нагальною потребою ХХІ століття є формування такого способу життя, який склав би основу довготривалого ощадливого розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрозу екологічної катастрофи, що нависла над людством. Потрібна нова філософія, нова політика, нові моральні імперативи – зобов’язання кожної людини і людства в цілому. Загалом ідеться про таку систему цінностей, складову культурного світобачення, яка не залежала б від таких факторів, як економічні сплески чи занепади, зміна політичної влади тощо, у якій би захист і збереження природи вважались такою ж святістю як і саме життя.

Саме на таких засадах сформувалось поняття стійкий (сталий) розвиток (англійська – sustainable development). У спеціальних (з даної проблеми) словниках термін sustainable визначається як характеристика процесу або стану, що може підтримуватись невизначено довго. А термін sustainable development – як покращення якості людського життя при збереженні сталості підтримуючих екосистем.

Уперше поняття стійкого розвитку було сформульовано у Доповіді Міжнародної комісії з питань екології та розвитку ООН, яку очолювала тодішній прем’єр-міністр Норвегії Гру Харлем Брутланд. Доповідь було надруковано 1987 р. під назвою «Our Common Future» (Наше спільне майбутнє). Поняття стійкого розвитку трактувалось в цьому документі достатньо просто і конкретно: такий розвиток, який задовольняє потреби сучасності, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольнити свої власні потреби. На 2-ій Конференції ООН з навколишнього середовища (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) вперше були сформульовані основні положення стійкого розвитку, задекларовані у програмному документі «Порядок денний ХХІ століття» або «Програма 21». Наступні міжнародні зустрічі: Конференція в Кіото 1997 р., відома як «Кіотський протокол», 3-я Конференція ООН по проблемам клімату Землі (Бонн, 2001 р.), 4-та Конференція ООН (Самміт в Йоганнесбурзі 2002 р.) сприяли координації зусиль усіх країн і виробленню на цій основі стратегії рішучих дій і практичних заходів у подоланні впливу техногенних факторів на природне довкілля.

Необхідно зазначити, що поняття «стійкий розвиток» не збігається з економічно стабільним розвитком, і не є тотожним екологічно безпечному розвитку (екорозвитку). Мова не йде тільки про забезпечення прогресу економіки та ресурси для неї, або тільки про збереження природи. Поняття стійкого розвитку виражає досить просту ідею: необхідно досягнути гармонії між людьми і між суспільством і природою. Тобто ми говоримо про те, що в майбутньому має сформуватися соціоприродна система, здатна розв’язувати сукупність протиріч, що проявляються в наш час. Серед них: протиріччя між природою і суспільством, між екологією і економікою, між розвинутими країнами і тими, що розвиваються, між теперішніми і майбутніми поколіннями, між багатими і бідними, між уже сформованими потребами людей і розумними потребами і т.д.

Таким чином, поняття стійкий розвиток можна розуміти як стратегію виживання і безперервного прогресу цивілізації і країни в умовах збереження навколишнього середовища (насамперед біосфери).

Послідовний перехід України, як і усього світового співтовариства, до стійкого розвитку може відбуватись відповідно до рекомендацій і принципів, викладених у документах Конференції ООН з навколишнього середовища (ЮНСЕД).


2. Основні положення концепції стійкого розвитку


  • В центрі уваги – люди, які повинні мати право на здорове і плідне життя в гармонії з природою.

  • Охорона навколишнього середовища повинна стати невід’ємним компонентом процесу розвитку і не може розглядатись у відриві від нього.

  • Задоволення потреб у розвитку і збереженні навколишнього середовища повинно розповсюджуватись не тільки на теперішні, але й майбутні покоління.

  • Зменшення розриву в рівні життя країн світу, викоренення бідності і злиденності є найважливішим завданням світового співтовариства.

  • Для досягнення стійкого розвитку держави повинні виключити або зменшити моделі виробництва і споживання, які не сприяють такому розвитку.



3. Напрями діяльності для досягнення стійкого розвитку


  • Забезпечення природно-екологічної сталості на основі біотичної регуляції навколишнього середовища.

  • Забезпечення економічного розвитку на основі радикально модифікованої ринкової системи.

  • Забезпечення стійкого соціального розвитку на основі принципу справедливості.

  • Екологізація суспільної свідомості на основі використання систем освіти і засобів масової інформації.

  • Забезпечення тісного міжнародного співробітництва і кооперації для досягнення цілей Стійкого розвитку.


4. Визначальні фактори стійкого розвитку


  1. Екологічний фактор (межі коридору, в яких повинна розвиватись цивілізація). Збереження і раціональне використання ресурсів, охорона повітряного басейну, боротьба з винищенням лісів, раціональне використання і охорона землі, збереження біологічного різноманіття, охорона і раціональне використання ресурсів прісної води, морів, океанів, видалення відходів. Збереження екосистем для підтримки життя як невід'ємна частина стійкого розвитку людського потенціалу.

  2. Економічний фактор (перетворення ринкової системи). Недооцінка економічною теорією ролі екологічного фактору в економічному розвитку. Тупиковий характер сучасних моделей економічного розвитку і споживання. Негативний вплив на природу техногенного типу економіки. Людина як ціль економічного росту, а не його засіб.

  3. Соціальний фактор (сільськогосподарське виробництво, права людини, демографія). Негативний вплив глобальних екологічних проблем на людський розвиток. Якість життя як критерій стійкого розвитку: тривалість життя людини; стан здоров’я людини; відхилення стану навколишнього середовища від нормативів; рівень знань і освітніх навиків; доходи; рівень зайнятості; реалізація прав людини.

Для забезпечення неперервного (стійкого) розвитку цивілізації, по суті, необхідно виконати завдання переходу від некерованого стихійного розвитку до керованого, гармонійного, стабільного (безпечного) у всіх відношеннях поступального розвитку при збереженні біосфери і її сталості.

Модель стійкого розвитку націлена на пріоритети і сьогодення і майбутнього в однаковій мірі, хоча перевага, по суті, надається майбутнім поколінням1.

5. Провідні засади освіти для стійкого розвитку


У вирішенні цього, чи не найбільшого завдання, що будь-коли стояло перед людством, особливі надії покладаються на освіту. Розвиток освіти з метою досягнення стійкого розвитку обговорюється на рівні глав держав і урядів, у рамках різних міжнародних і міжурядових організацій і робочих груп, неурядових, просвітницьких та інших організацій протягом останнього десятиріччя. Проте з усією визначеністю питання про необхідність міжнародних угод і дій в царині освіти було піднято в ході підготовки до Всесвітнього Самміту зі стійкого розвитку в Йоганнесбурзі (1992 р.). У прийнятій заяві наголошувалось: «Освіта для стійкого розвитку має заохочувати формування у людей почуття особистої і колективної відповідальності й таким чином зміни у поведінці, якщо вони необхідні».

За рішенням Ради ЮНЕСКО, з 1 січня 2005 року оголошено проведення Десятиріччя освіти для стійкого розвитку. У березні 2005 року Україна стала однією з 55-ти країн, які підписали документ ООН «Стратегія освіти для стійкого розвитку».

Світова стратегія стійкого розвитку в галузі освіти формулюється таким чином:

  • освіта для забезпечення стійкого розвитку здійснюється протягом всього життя людини та є невід’ємною частиною процесу загальної освіти;

  • вона не повинна обмежуватись системою формальної освіти;

  • в межах формальної освіти на всіх рівнях бажано поступово досягти міждисціплінарності;

  • виховувати свідомих членів суспільства на розумінні взаємозв’язку і взаємозалежності людини і природи, усвідомленні ними необхідності збереження глобальної рівноваги та причетності кожного до проблем навколишнього середовища;

  • забезпечити розповсюдження знань, умінь, навичок для прийняття рішень.

Міжнародне співтовариство наполегливо закликає до переорієнтації всіх сфер освіти на цілі стійкого розвитку. В різних країнах впроваджуються і успішно працюють освітні програми і навчальні курси з цієї проблеми. Зокрема, у Швеції, США, наших сусідів – Польщі, Росії, Білорусії, т. ін.

Ідучи в ногу зі світовим співтовариством, Україна задекларувала свою орієнтацію на стратегію стійкого розвитку. Очевидно, що розвиток освіти для стійкого розвитку потребує нових педагогічних моделей, нової педагогічної культури та мислення, нового педагогічного змісту.


6. Педагогіка мотивації і натхнення до дії


Пропонований навчальний курс «Уроки для стійкого розвитку», розроблений завдяки успішній співпраці української громадської організації «Вчителі за демократію та партнерство» та акредитованому при ООН Інституту «Глобальний план дій» (Швеція), реалізує регіональну стратегію освіти в інтересах стійкого розвитку на засадах одного з напрямів гуманістичної педагогіки  – педагогіки empowerment. Аналогічного терміну в українській педагогіці нема. У перекладі (за смислом) – це надання людині сили і натхнення до дії.

Основні принципи такої педагогіки такі:

  • створення для тих, хто навчається, умов для формування впевненості у власних силах і можливостях та відповідальності за результати навчання;

  • забезпечення психологічного комфорту учнів під час навчання;

  • створення умов для появи в учнів ентузіазму і почуття задоволення від групової та індивідуальної роботи та її результатів.

На відміну від існуючих шкільних курсів, що розглядають проблеми навколишнього середовища («Географія», «Біологія», «Основи екології» тощо) і надають учням лише теоретичні знання, навчальний курс «Уроки для стійкого розвитку» дозволяє учням визначати зв’язок тем, що розглядаються, з концепцією стійкого розвитку, з їхніми власними уявленнями щодо майбутнього і вибором власного стилю життя. Проблеми, пов’язані з кожною досліджуваною темою, висвітлюються на місцевих матеріалах, опрацьовуються учнями в індивідуальній практиці (виконання вдома спеціальних дослідницьких завдань), обов’язково обговорюються в малій групі (екокоманді) та класі. Робота над темою завершується прийняттям кожним учнем самостійного рішення щодо власного способу життя.

На думку авторів, розуміння поняття «стійкий розвиток» і досвід діяльності, отриманий учнями, є важливим елементом підготовки до життя в демократичному суспільстві. Зазначимо, що головними складовими елементами методики викладання навчального курсу «Уроки для стійкого розвитку» є: самопізнання, самонавчання учнів через діяльність, прийняття ними самостійних рішень у повсякденному житті. Методологічною основою програми є положення про те, що учень – це активна і творча особистість, здатна пізнавати і саморозвиватись. Під час навчання діти отримують можливість відкриття й творення власного способу життя і власних цінностей, розуміння того, як спосіб життя в домашньому господарстві й поза ним впливає на стан довкілля.

Кілька теоретичних зауважень. Традиційна педагогіка виходить з положення, що надання учневі певної порції інформації викликає зміну його ставлення (а отже, і цінностей) до того чи іншого явища. Наслідком (очікуваним результатом) зміни ставлення вважається поступова зміна діяльності чи моделей поведінки дитини. Такий підхід до освіти, що має на меті зміну суспільної поведінки, може бути представлений схемою:


ІІ. Зміна ставлення


І. Інформація –

Знання

ІІІ. Зміна цінностей

IV. Зміна поведінки (дії)



Рис.1. Традиційна модель навчання


Проте спостереження показують, що відтворення у навчальному процесі такого ланцюжка не забезпечує на практиці ані формування цінностей, ані реальних змін поведінки. Усі знають, що палити шкідливо, але не всі кидають палити. Отже, ця модель не є вірогідною, тобто не відповідає реальності. У цій схемі працює лише компонент І, а компоненти ІІ, ІІІ, IV не задіяні (рис. 1).

Отже, і викладення відомостей щодо екологічної кризи є недостатнім для того, щоб вплинути на ціннісні орієнтації учнів, а тим більше змінити їхню поведінку. Саме тому збільшення подібної інформації у змісті загальної середньої освіти ніяк не відображається на стані довкілля.

Спробуємо з’ясувати, як подолати недоліки такого підходу. Для цього подивимось, як протікає людська діяльність. Спочатку у людини виникає занепокоєння щодо якоїсь проблеми. Вона прагне отримати інформацію про шляхи її розв’язання, шукає та знаходить її, приймає рішення і діє відповідно до нього. Часто результат діяльності породжує мотивацію до нового циклу діяльності. Ця модель представлена у вигляді спіралі (рис. 2).


Результат

Рис. 2. Модель людської діяльності


Зауважимо, що людська діяльність може починатися з будь-якої ланки: пошуку інформації, безпосередньо з дій, з виникнення занепокоєння. Тобто «точка входу» в цей процес може бути у будь-якій ланці.

Педагогіка empowerment передбачає, що у процесі навчання першим етапом стають дії (експериментування), що породжує занепокоєння і викликає потребу в інформації щодо проблеми та шляхів її розв’язання. Дуже важливо починати саме з дій.

Людина піклується тільки тоді, коли бачить результат, або вірить у результат. Коли дитина розуміє, що вона може діяти, вона починає «непокоїтись» і «дізнаватись» (І, ІІ на рис.2).

Пропонований курс зосереджується скоріше на рішеннях учнів щодо власної поведінки та стилю життя, ніж на проблемах, які існують навколо них.

Курс запрошує учнів побачити майбутнє таким, якого вони прагнуть. Цей образ спонукає їх до дії з наближення цього майбутнього. УЧНІ ДІЮТЬ НЕ ЧЕРЕЗ СТРАХ ПЕРЕД НАСЛІДКАМИ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ, А ЧЕРЕЗ БАЖАННЯ ЖИТИ В КРАЩОМУ СВІТІ.

Бажання діяти далі на користь довкілля виникає на основі інформації про значення попередніх дій та їх наочних результатів.

В процесі такого навчання роль вчителя змінюється. Він виступає організатором дій учнів. Він надихає учнів, підбадьорює і скеровує їхні зусилля. Процес навчання відбувається майже цілком самостійно. Учні самі обирають спосіб діяльності, виконують обрані дії, обговорюють їх, приймаючи самостійні рішення. Вчитель лише створює умови для безпечного і ефективного протікання процесу навчання.

Його завданням є також розвиток в учнів навичок критичного мислення. Постановка перед учнями питань спонукає їх до пошуку відповіді – здобування знань. Маючи знання, отримані самостійно, вони більш готові до нових викликів і наступних дій.

Вчитель має вміти слухати учня, чути його і не оцінювати його особисті зміни. Все, що робить вчитель – це запрошення. Важливим є також демонстрація вчителем моделей поведінки, орієнтованої на стійкий розвиток.

Таким чином підхід нашого курсу, заснований на педагогіці empowerment (підсилення можливості діяти) може бути представлений такою схемою (рис.3).




Рис 3. Модель навчання в педагогіці «empowerment»


Основний спосіб починати діяти – перевірка власних звичок, власного стилю життя. Вона названа в курсі «аудитом». Аудит – це спеціальне завдання з самостійного дослідження дитиною власного стилю життя. Аудит – це аналіз старого досвіду за допомогою запитань або дій, запропонованих у підручнику. На уроці інформація, отримана під час виконання аудиту – це також спосіб ініціювати дискусію, учнівське обговорення, спосіб входження в тему. Тільки щось здійснивши учень зможе щось зрозуміти, а потім щось змінити у власному житті.

Основне питання, на яке відповідають учні в результаті такого самодослідження, самовивчення: яким є мій власний вплив на навколишнє середовище?

Продовження досліджень уможливлює поступове усвідомлення учнями того, що “мої розумні дії принесуть користь не тільки природі, але й мені”. Оцінка впливу кожного на навколишнє середовище формується поступово, крок за кроком: 1) положення на старті – перший аудит; 2) установка цілей (чого ми хочемо досягти); 3) план дій; 4) реалізація плану; 5) виміри на фініші – другий аудит, перевірка результатів, оцінка.


Розділ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В МЕЖАХ КУРСУ «МОЯ ЩАСЛИВА ПЛАНЕТА»


1. Концептуальні засади програми курсу уроків для стійкого розвитку для учнів 3–4 класів «Моя щаслива планета»


Завданнями Національної доктрини розвитку освіти у ХХІ столітті, Концепції екологічної освіти України передбачено формування екологічно доцільної поведінки школярів. Одним із шляхів реалізації цих завдань є включення у систему початкової освіти курсу за вибором «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета».

Основна ідея курсу полягає у реалізації у навчально-виховному процесі основних принципів стійкого розвитку – забезпечення діалектичного взаємозв’язку між цінностями і поведінкою особистості; активності суб’єкта і поліпотребнісної мотивації до діяльності у відповідному напрямі; доступності завдань, що ставляться перед учнями; єдності змісту із повсякденним життям дітей. Він передбачає досягнення у звичках, поведінці та стилі повсякденного життя учнів змін, спрямованих на раціональне ставлення до використання ресурсів планети і їх свідоме заощадження. Курс спрямований на формування в учнів екологічно активної позиції, прагнення діяти для збереження довкілля і досягнення стабільного розвитку суспільства, позитивного сприйняття майбутнього.

Курс є складовою наскрізної системи шкільних предметів під назвою «Уроки для стійкого розвитку», що запроваджуються у загальноосвітніх навчальних закладах першого і другого ступенів.

Зміст і методика курсу розроблені у рамках міжнародного проекту «Освіта для стійкого розвитку в дії» української організації «Вчителі за демократію та партнерство» і шведської організації «Глобальний план дій» у партнерстві з Інститутом педагогіки НАПН України. Його методологічні засади ґрунтуються на поєднанні діяльнісного, особистісно орієнтованого підходів та ідей педагогіки «емпауермент», а саме:

зміст навчання розроблено відповідно до актуальних і доступних для розуміння школярів початкової школи проблем ресурсозбереження і стабільної життєдіяльності;

навчально-пізнавальний процес побудовано на засадах полісуб’єктної взаємодії та постійного зворотнього зв’язку;

найважливішою складовою навчання є самостимулювання і мотивування учнів до висування ними особистісно і суспільно значущих цілей власної діяльності та їх реалізації, надання учням свободи вибору форм і способів цієї діяльності;

навчально-пізнавальну діяльність учнів зосереджено на особистому ставленні і рішеннях учня щодо власного стилю життя і поведінки, які змінюються у контексті планетарних потреб людства;

у побудові курсу передбачено системність та циклічну повторюваність у реалізації змісту, як у межах кожної теми, так і програми в цілому;

як на уроках, так і у позаурочний час передбачається системна організація активної пошуково-дослідницької діяльності школярів;

характерною особливістю змісту є міждісциплінарність, пов’язана із глобальністю і всебічністю стійкого розвитку як явища.

Мета курсу – сприяти забезпеченню стійкого розвитку особистості учня, його родини, громади, країни та всього людства через зміну власної поведінки та способу життя.

Завданнями курсу є створення умов для:

засвоєння учнями знань про стійкий розвиток та шляхи його досягнення для свідомого вибору способу власного життя;

усвідомлення учнями необхідності збереження глобальної рівноваги та причетності кожного до проблем навколишнього середовища та життя суспільства;

організація дій учнів і вироблення моделей поведінки, що відповідають потребам стійкого розвитку;

формування у них ставлення до проблем стійкого розвитку як особистісно важливих, пов’язаних із власною системою цінностей, а також бажання діяти у цьому напрямі.

Зміст курсу сприяє розвитку у молодших школярів ключових компетентностей:

громадянської, зокрема здатності критично мислити, брати участь в обговоренні, аргументувати думку, приймати рішення та виявляти громадянську позицію у ситуаціях, пов’язаних із питаннями стійкого розвитку, використовувати моделі поведінки, які задовольняють спільні інтереси особистості та громади;

соціальної – здатності активно слухати інших, ефективно спілкуватись і співпрацювати, зокрема в парі та малій групі, відповідати за результати спільної діяльності;

уміння вчитися – здатності міркувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, самостійно шукати інформацію з різних джерел, проводити нескладні самостійні дослідження щодо використання ресурсів та їх збереження у сім’ї, громаді, місті, селі, регіоні, країні в цілому, набувати індивідуальний досвід самоорганізації, навчальної рефлексії;

загальнокультурної – здатності застосовувати методи самовиховання, зорієнтовані на систему індивідуальних і загальнолюдських цінностей, для розроблення і реалізації моделей екологічно доцільної та ресурсозберігаючої поведінки.

Серед предметних компетентностей, які формуються у процесі вивчення курсу, основоположними є природознавча та суспільствознавча, що виявляються у здатності учнів розв’язувати доступні особистісно і соціально значущі практичні проблеми, пов’язані з екологічними об’єктами довкілля та суспільного життя.


2. Структура курсу


Курс «Моя щаслива планета» призначений для реалізації варіативної складової навчального плану. Заняття курсу доцільно проводити протягом навчального року раз на два тижні.

Курс має сталу структуру: вступна частина (2 уроки); тематичні блоки (по 4 зустрічі у кожному); заключна частина (урок і свято).

На початку проводять два вступні уроки, на яких учні ознайомлюються із метою і завданнями курсу, основними поняттями та способами роботи; створюють групи, визначають лідерів тем.

Робота над кожним із тематичних блоків курсу (у 3 класі: «Важливість води для людини та скорочення її витрат», «Сміття як проблема людства», «Раціональне споживання енергії»; у 4 класі: «Мої стосунки з оточуючими», «Піклування про рослини», «Зменшення непотрібних покупок») розгортається на чотирьох зустрічах і здійснюється відповідними методами.

Перша зустріч – мотиваційно-організаційна. Її завдання – введення учнів в тему, формування у них стійкої мотивації до навчання. Для цього використовують різні способи і прийоми мотивування, насамперед спеціальну форму навчального дослідження учнів – кількісний і якісний аудити.

Друга зустріч – практична. На цьому уроці, працюючи у групах, учні ознайомлюються зі шляхами розв’язання поставленої на першому уроці проблеми, обирають дії щодо власного способу життя, які реалізуються у позаурочний час.

Третя зустріч – також практична і проходить у формі екскурсії. У процесі ознайомлення із станом проблеми у довкіллі учні роблять висновки щодо правильності обраних дій, збагачують чуттєве й логічне пізнання дійсності та власний соціальний досвід.

Четверта зустріч – підсумкова за темою. Відбувається у формі підсумкової рефлексії учнів та навчального проекту. Учні об’єднуються у групи для виготовлення творчого продукту з метою ознайомлення громадськості з результатами своєї діяльності, популяризації екологічно свідомих звичок і стилю життя.

Курс закінчується заключною темою «Новий стиль мого життя», у межах якої проводиться узагальнюючий урок «Мої плани та обіцянки» і свято «День Землі», під час яких учні узагальнюють набутий досвід екологічно доцільної діяльності у грі, складають обіцянку, демонструють батькам, учням інших класів та представникам громади свої досягнення.

Курс «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета» передбачає системне використання таких інтерактивних методів навчання, як робота учнів у малих групах і парах, уявний мікрофон, обговорення у загальному колі, мозковий штурм та ін. Основними формами організації навчання є урок, екскурсія, дослідницька позакласна робота, навчальний проект, свято.

Програмою курсу не передбачено бальне оцінювання навчальних досягнень учнів. Критеріями для словесного оцінювання вчителем є вимоги до навчальних досягнень учнів, подані у правій колонці таблиці. Оцінювання здійснюється також за допомогою оцінних суджень самих учнів відповідно до змін у результатах аудитів з використання ними та їх родинами природних ресурсів.


  1. Дії, які обирають молодші школярі


Особливими компонентами курсу «Моя щаслива планета» є дії для стійкого розвитку, аудити, екскурсії і навчальні проекти.

Відповідно до педагогіки емпауермент у межах кожної теми учням пропонується обрати і виконати дії для стійкого розвитку. Вони є провідними чинниками формування екологічно доцільної поведінки та стилю життя. Їх виконання сприяє розвитку в учнів ставлення до проблем стійкого розвитку як до особистісно важливих, пов’язаних із власною системою цінностей, також здатності і бажання діяти у цьому напрямі.

Пропоновані у курсі дії виконуються вдома, у школі, навколишньому середовищі для:

розумного споживання енергії та води,

зменшення марних витрат сировини;

зменшення кількості відходів;

збільшення частки екологічних продуктів у покупках;

покращення стосунків між людьми;

створення морального і психологічного клімату у колективі;

зміцнення власного здоров’я тощо.

Перелік запропонованих у навчальному посібнику дій може бути розширений за рахунок запропонованих учителем і самим учнем. Дітям надається свобода у виборі дій; учитель спрямовує школярів на вибір посильних дій, але не наполягає на своїй позиції.


4. Організація роботи над аудитами


Аудит – це своєрідне дослідження особистої території дитини та її родини; це аналізування набутого досвіду за допомогою запитань. Аудит є способом входження у тему, ініціювання дискусії, учнівського обговорення.

Розрізняють якісний і кількісний аудити. Якісний аудит передбачає низку важливих запитань, які стосуються однієї проблеми. Вони передбачають відповіді «так» або «ні». У процесі кількісного аудиту учень обирає одне з чисел від 1 до 5, оцінюючи свій рівень виконання певних дій. Це допомагає школярам переосмислити свої повсякденні звички шляхом математичних підрахунків.

Показники вимірювань обговорюються членами команди або малої групи. Одержані висновки дозволяють усвідомити свій вплив на навколишнє середовище.

Учителю під час організації аудиту варто звернути увагу дітей на чесність їхніх відповідей, оскільки результати аудитів одного учня не порівнюються з результатами інших і не оцінюються у шкільних балах.


5. Організація і проведення екскурсій

Під час екскурсії робота з матеріалом тематичних блоків здійснюється у безпосередньому спілкуванні школярів з об’єктами довкілля. Основним методом навчально-пізнавальної діяльності учнів на екскурсії виступає спостереження за об'єктами і явищами навколишнього світу, взаємозв'язками і залежностями між ними.

Методика організації та проведення екскурсії з курсу «Моя щаслива планета» така сама, як і з інших навчальних предметів (зокрема, з природознавства), вона здійснюється з урахуванням особливостей конкретного середовища та об’єкта, який досліджується.

У процесі підготовки екскурсії учитель має визначити її мету; розробити і вивчити маршрут (він має бути безпечним для здоров'я учнів); скласти перелік завдань, внести їх до бланку спостереження (блокнота, опитувальника, маршрутного листка тощо); провести інструктаж учнів (ознайомити із завданнями, повторити правила безпечної поведінки); домовитись з учнями про певну форму звіту (виставка малюнків, фотовиставка, газета, слайдова презентація тощо); дібрати необхідне спорядження і обладнання; поставити до відома керівників навчального закладу; внести відповідні записи до шкільного журналу екскурсій.

Під час екскурсії учні спостерігають за об’єктом, з’ясовують відповіді на зазначені у бланку запитання, коротко занотовують дані.

Допоміжними під час дослідження певного об’єкта можуть бути такі питання:

Як використовується певний об’єкт? Як виконує свої функції?

Що на цей об’єкт впливає добре, а що – погано? Як змінити негативний вплив?

Що можна змінити, щоб покращити об’єкт?

Яке минуле у об’єкта? Звідки він походить?

Як цей об’єкт змінювався з часом? Як би міг змінитися у майбутньому?

Чим наш об’єкт схожий чи відрізняється від інших?

Презентація результатів спостереження відбувається на наступній зустрічі, а також під час проведення свята День Землі.


6. Організація роботи над навчальними проектами


Навчальний проект організовується з метою залучення учнів до перетворювальної діяльності, яка передбачає формулювання проблеми й мети, планування змісту, з’ясування засобів і способів, одержання продукту діяльності. Робота над навчальним проектом у межах курсу сприяє формуванню в школярів ціннісного ставлення до природних ресурсів, набуттю досвіду самостійності у вирішенні життєвих проблем; забезпечує зв’язок між уроками для стійкого розвитку і предметами інваріантної частини навчального плану.

У процесі роботи над навчальним проектом створюються умови для узагальнення учнями одержаних фактів, поєднання їх із власним життєвим досвідом і на цій основі висування власних ідей щодо можливих шляхів розв’язання проблеми, пов’язаної з популяризацією екологічно доцільного стилю життя.

Ця форма організації навчально-пізнавальної діяльності володіє значним освітнім потенціалом. В учнів формується уміння організовувати себе та свою діяльність, що відображається у цілеспрямованості, обґрунтованій мотивації, плануванні діяльності, самостійності у прийнятті рішень, відповідальності за справу, критичності в оцінці результату.

Участь школярів у навчальному проекті буде усвідомленою та продуктивною, якщо у процесі роботи вони знайдуть відповіді на такі питання:

  1. Чому це важливо особисто для мене? (Мотивація діяльності)

  2. Навіщо я буду працювати над проектом? (Мета діяльності)

  3. Що я зможу зробити, щоб реалізувати ідею проекту? (Завдання діяльності)

  4. Як я буду це робити? (Способи діяльності)

  5. Що мені буде потрібно для роботи? (Засоби діяльності)

  6. Що я отримаю у результаті? (Результат діяльності)

Планування змісту та ходу навчального проекту здійснюється за такими етапами:

І етап. Організація проекту (висувається мета, конкретизуються завдання).

ІІ етап. Планування проекту (визначаються шляхи розв’язання проблеми, формуються творчі групи, визначається продукт діяльності і форма його презентації).

ІІІ етап. Реалізація проекту (узагальнюються одержані на попередніх зустрічах матеріали, виконується робота згідно складеного плану, оформлюється результат).

IV етап. Підсумок проекту (презентація результатів роботи, рефлексія).


7. Інтеграція курсу з навчальними предметами інваріантної складової навчального плану


Характерною особливістю реалізації курсу є інтеграція змісту тематичних блоків із змістом предметів інваріантної частини навчального плану. У якості прикладу наведемо перелік тем з навчальних предметів «Я і Україна» і «Основи здоров’я», матеріал яких можна використати під час уроків для стійкого розвитку (табл. 1).

Таблиця 1.


Клас

Тема курсу

Тема предмету інваріантної частини навчального плану

3

Вода

Без води немає життя («Я і Україна. Природознавство»1)

Вода має бути чистою («Я і Україна. Природознавство»)

3

Сміття

Охорона ґрунтів («Я і Україна. Природознавство»)

Господарча діяльність людей («Я і Україна. Громадянська освіта»)

3

Енергія

Сонячне світло і тепло («Я і Україна. Природознавство»)

Безпека вдома («Основи здоров'я» 2)

Електрика в побуті («Основи здоров'я»)

4

Стосунки

Людське «Я» («Я і Україна. Громадянська освіта»1)

Доброчинність («Я і Україна. Громадянська освіта»)

Людина серед людей («Я і Україна. Громадянська освіта»)

4

Рослини

Охорона природи в Україні («Я і Україна. Природознавство»)

Рослинництво в рідному краї («Я і Україна. Природознавство»)

4

Покупки

Безпека в побуті («Основи здоров'я»2)


8. Особливості діяльності вчителя – викладача курсу


Діяльність учителя й учня на уроках курсу має свої особливості. Передусім вона базується на інтенсивній та взаємоприйнятній співпраці.

Потенціал змісту курсу щодо розвитку навчально-пізнавальної самостійності молодших школярів забезпечується виконанням учителем особливих функцій, а саме:

  • ентузіаста (долучає учнів до діяльності, підвищує їхню мотивацію, підтримує, заохочує, спрямовує до реалізації поставленої мети);

  • порадника (допомагає учням знайти оптимальний напрям діяльності відповідно до їхніх психологічних, соціальних, пізнавальних потреб);

  • носія інформації (володіє знаннями та вміннями в кількох галузях, надає індивідуальні та групові консультації);

  • керівника (організовує діяльність учнів, створює для неї відповідні умови, забезпечує необхідними ресурсами, підтримує контакт з батьками та іншими учасниками освітнього процесу);

  • координатора (допомагає учням виконувати роботу відповідно запланованому, сприяє налагодженню контактів між усіма учасниками екокоманди, підтримує зворотній зв'язок);

  • експерта (аналізує процес і результати виконаного).

Найважливішим для педагога є передбачення цілісного процесу діяльності учнів, прогнозування її результатів. Тому спочатку вчителеві самому варто знайти відповіді на низку питань, а саме:

  1. Для чого організується діяльність?

  2. Які дії мають бути опановані учнями?

  3. Як буде використовуватись одержаний досвід?

  4. Чи зрозумілою для учнів буде висунута проблема? Чи буде вона доступною для вирішення? Чи зацікавить дітей?

  5. Яких методичних та організаційних вимог слід дотримуватись для реалізації задуму?

  6. Якою мірою кожен із членів екогрупи зможе реалізувати себе в обраній темі?

  7. Які знання й уміння потрібні учням для роботи? Якими новими уміннями і навичками вони оволодіють у процесі діяльності?

  8. Що необхідно підготувати до початку кожного заняття?

  9. Яким чином залучити до спільної праці батьків та інших членів громади?

Коли педагог висуває перед учнями проблему, то має донести до їхньої свідомості, по-перше, важливість розв’язання завдань уроків для стійкого розвитку в конкретній ситуації; по-друге, допомогти усвідомити власну зацікавленість та виявити готовність брати участь у спільній роботі. Цьому сприяє створення позитивно налаштованої, емоційно забарвленої атмосфери, що стимулюватиме дітей до активної взаємодії. Учитель дає зрозуміти, що відповідний результат можна одержати за умов оперативності, узгодженості дій, цілеспрямованості, активності, дослідницького підходу до діяльності.

9. Портфоліо як засіб фіксації досягнень учнів


Реалізація провідних засад освіти для стійкого розвитку на уроках курсу зорієнтовує навчально-пізнавальний процес на формування й розвиток здатності учня застосовувати набуті вміння у практичній діяльності. У зв’язку з цим фіксація досягнень учнів налаштовується не на репродуковану учнем інформацію, а на створений ним самостійний продукт, що має суб’єктну і суспільну значущість. Таким чином зумовлюється пріоритетність самоконтролю і самооцінювання учнями результатів власної діяльності.

Одним із ефективних засобів фіксації учнем своїх досягнень виступає портфоліо. Це колекція робіт, яка демонструє зусилля кожного учня, його прогрес і досягнення в освоєнні дій.

Доцільність створення портфоліо зумовлюється властивістю відображати динаміку розвитку особистості учня по відношенню до виявлених результатів; його ставлення до змісту діяльності; результати самореалізації; індивідуальні можливості, здатності й інтереси; рівень рефлексії і самооцінювання учнем власних дій. Таким чином, у процесі створення портфоліо стимулюється суб’єктна активність молодшого школяра.

Портфоліо укладається довільно. Наприклад, це може бути звичайна папка-скоросшивач, у яку складаються матеріали, одержані у процесі опрацювання тематичного блоку (інформаційні тексти, результати аудитів, матеріали екскурсій і навчальних проектів, малюнки, фотографії тощо). Важливо, щоб зміст папки відобразив успіхи у діяльності учнів.

До структури портфоліо, зокрема, можуть входити такі розділи: «Мій портрет (самопрезентація)»; «Скарбничка (інформація)»; «Творчий доробок (робочі матеріали)»; «Досягнення (матеріали, які підтверджують успіхи учнів) тощо.

Організовуючи роботу над створенням портфоліо, слід пам’ятати, що на перший план висувається не естетичність і зовнішня привабливість матеріалів, а їхня практична цінність для учня.


Урахування зазначених особливостей організації навчально-пізнавальної і практичної діяльності учнів дозволить ефективно реалізувати принципи освіти для стійкого розвитку.


Розділ ІІІ. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ КУРСУ

«МОЯ ЩАСЛИВА ПЛАНЕТА»


1. Методичні рекомендації до організації і проведення уроків у 3 класі


Тема 1. ЩО РОБИТЬ НАШУ ЗЕМЛЮ ЩАСЛИВОЮ


Під час опрацювання теми учень (учениця) одержить можливість:

сформувати уявлення і розповідати про основні ресурси планети;

зрозуміти цінність природи для життя людини, екологічні проблеми рідного краю і планети та причини їх виникнення;

усвідомити, що природні ресурси обмежені й не відтворювані;

визначити фактори впливу людей на екологічний стан довкілля;

встановити взаємозв’язки між способом життєдіяльності людини і станом навколишнього середовища;

визначити і висловлювати власну позицію щодо відповідальності кожного за надмірне використання природних ресурсів та свою участь у справі ресурсозбереження.


Фактичний матеріал і його джерела1

Інформація про завдання і структуру курсу для 3 класу.

Інформація про основні ресурси планети, їх обмеженість і невідтворюваність.

Інформація про екологічні проблеми планети, фактори впливу на екологічний стан навколишнього середовища, про взаємозв’язки у довкіллі.


Обладнання

Посібник. Аркуші паперу (формату А4), олівці, учнівський зошит, ручка.


Як організувати роботу

Розкажіть учням про мету і завдання курсу для 3 класу, організувавши ознайомлення з підручником, його структурою, умовними позначками тощо. Поясніть учням, що уроки для стійкого розвитку допоможуть змінити деякі звички, виробити спосіб життя, який забезпечить збереження ресурсів планети. Це може стосуватися членів їхньої родини, заощаджуючи сімейний бюджет і не знижуючи якість життя. Зверніть увагу дітей, що у 3 класу вони опрацьовуватимуть такі теми як «Важливість води для людини та скорочення її витрат», «Сміття як проблема людства», «Раціональне споживання енергії».

Повідомте учнів про те, що у процесі роботи вони можуть створювати портфоліо досягнень. Розкажіть, що портфоліо складатиметься з матеріалів, одержаних під час роботи над темами – аудитів, малюнків, фотографій, результатів спостережень на екскурсіях і розроблення проектів. Попередьте учнів про те, що свої портфоліо вони будуть презентувати на останніх зустрічах роботи над кожною темою і заключному уроці вивчення курсу в 3 класі.

2. Запропонуйте учням у парах протягом 3-4 хвилин скласти перелік природних ресурсів, які потрібні людині для задоволення потреб її життя. Вислухайте учнів, які бажають відповісти на запитання першого завдання. Обговоріть результати роботи пар у загальному колі за такими питаннями (5-7 хвилин):

Які запитання викликали у вас складності? Чому?

На які запитання ви не змогли відповісти?

3. Запросіть школярів подумати, якою вони уявляють нашу планету. Запропонуйте учням намалювати, як може виглядати щаслива планета (5 хв.). Малюнки розташуйте на дошці чи стіні так, щоб їх усі бачили. 4-5 учням за бажанням запропонуйте презентувати свої малюнки класу та прокоментувати зображене. Організуйте обмін враженнями і обговоріть, що спільного можна побачити на малюнках; яке враження справила на учнів ця робота (до 10-12 хв.).

4. Запропонуйте учням прочитати (наприклад, уголос ланцюжком) текст підручника «Як повернути Землі посмішку». Запропонуйте обрати початок речення серед запропонованих у завданні до тексту і закінчити їх (5-7 хв.). Залучіть учнів класу до відповідей на складені запитання, зокрема, використовуючи прийом «вільний мікрофон» (3-5 хв.).

5. Організуйте роботу над наступним завданням у парі. Запросіть учнів ознайомитись із поданими у таблиці твердженнями і в процесі обговорення у парах обрати та позначити олівцем відповідний символ – «+» чи «–». Запропонуйте учням порівняти одержані результати (10 хв.).

6. Запропонуйте учням закінчити подані у завданні речення:

Щоб повернути на обличчя планети посмішку, я хочу...

Для цього я можу...

Запропонуйте учням порівняти свої міркування з пропозиціями однокласників.

7. Запропонуйте учням переказати батькам удома одержану на уроці інформацію, показати малюнки, з’ясувати, що може зробити кожен із членів їхніх родин, щоб Земля була «усміхненою» і записати у зошит продовження речень із попереднього завдання.


Зверніть увагу

Перший урок – мотиваційно-організаційний. Його головне завдання зацікавити учнів у роботі курсу, викликати бажання жити за принципами стійкого розвитку.


Тема 2. ДО ДОБРОЇ СПРАВИ ДОЛУЧАЄМОСЬ РАЗОМ


Під час опрацювання теми учень (учениця) одержить можливість:

дізнатись і пояснювати правила роботи у малий групі;

обрати обов’язки члена малої групи, співвідносячи їх із своїми можливостями;

визначити власне ставлення до роботи в малій групі та взаємодії з іншими її членами;

навчитись планувати власну діяльність;

дослідити власні звички, стиль свого життя.


Фактичний матеріал і його джерела

Інформація про правила роботи в малій групі.

Інформація про розподіл обов’язків у малій групі.

Інформація про планування роботи.

Інформація про здійснення аудиту.


Обладнання

Посібник. Учнівський зошит, ручка.


Як організувати роботу

1. Поясніть учням, що протягом року вони будуть працювати у малих групах – командах, які утворяться прямо зараз. Об’єднання у групи здійснюється за принципом випадковості, тобто не варто формувати їх спеціально! Здійснити це можна, запропонувавши учням вибрати картки з різними малюнками, аркушики кольорового паперу тощо та об’єднавши тих, хто обрав однакові. Це також можна зробити за допомогою лічилки з посібника. Для цього запропонуйте дітям стати у коло, читаючи лічилку, об’єднатися у кілька груп по чотири-п’ять осіб. Запросіть школярів розташуватися у класі створеними групами, придумати їм назву. Щоб робота малої групи на уроці була ефективною, запросіть учнів дотримуватись правил і порядку дій. Для цього організуйте роботу з текстом «Як працювати в групі» і обговорення правил роботи, поданих у тексті. За потребую, допоможіть учням розподілити обов’язки у малій групі.

Після завершення обговорення і прийняття остаточного рішення запросіть дітей представити свої малі групи класу.

2. Запропонуйте учням обговорити у малій групі записані вдома речення. Нагадайте, що обговорення буде плідним, якщо дотримуватись правил роботи в малих групах. Запросіть школярів виробити у команді спільне рішення, починаючи зі слів:

Щоб повернути на обличчя планети посмішку, наша група хоче...

Для цього ми разом можемо...

Запросіть представити класу речення, які були складені кожною групою. Організуйте їх узагальнення.

3. Поясніть учням, що вони навчаться виконувати спеціальні дослідження власного способу життя  – аудити. Запропонуйте учням ознайомитись з аудитом, вміщеним у посібнику, і поясніть як здійснювати вимірювання і записувати їх результати. Зверніть увагу дітей, що відповідати на запитання потрібно самостійно й чесно, не витрачати багато часу на обмірковування. Якщо запитання будуть не зрозумілі учням, то вони можуть звернутися до вчителя. Попередьте дітей, що їхні відповіді не оцінюються і не порівнюються з відповідями інших учнів. Серед них не може бути «правильних» або «неправильних» відповідей.

Запропонуйте школярам виконати аудит.


Аудит

Обирай відповідь „так” чи „ні”, а там, де стоять цифри позначай одну з них (враховуючи, що 1 це – майже ніколи, 2 – менше, ніж у половині випадків, 3 – у половині випадків, 4 – більш, ніж у половині випадків, 5 – майже завжди).

  1   2   3




Похожие:

Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у першому класі. Просимо довести їх до відома керівників загальноосвітніх
Міністерство освіти І науки України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо організації
Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом iconМетодичні рекомендації з організації та проведення всеукраїнського конкурсу "Учитель року 2014"
На виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 27. 06. 2013 (протокол №2/1-19) надсилаємо методичні рекомендації...
Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом iconМетодичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу всеукраїнської учнівської олімпіади з екології в 2011/2012 навчальному році Зміст Рекомендації щодо організації та оцінювання теоретичного туру
Рекомендації щодо створення мультимедійного супроводу доповіді (презентації) для захисту проекту
Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом iconМетодичні рекомендації до проведення уроків інформатики сайт Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти
Мета використання матеріалів: ознайомлення випускників загальноосвітніх навчальних закладів із структурою сайту хрцояо, який є каналом...
Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом iconМетодичні рекомендації до проведення уроків інформатики сайт Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти
Мета використання матеріалів: ознайомлення випускників загальноосвітніх навчальних закладів із структурою сайту хрцояо, який є каналом...
Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом iconМетодичні рекомендації для проведення Першого уроку з проблеми формування в дітей навичок здорового способу життя, розробки уроків, позакласних заходів, маршрути
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом iconМетодичні рекомендації до організації і проведення виховного заходу
Відповідність віковим особливостям, запитам та інтересам даного дитячого угрупування. Участь школярів у виборі теми
Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом iconМетодичні рекомендації до проведення у загальноосвітніх навчальних закладах
Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України надсилає методичні...
Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом iconМетодичні рекомендації щодо проведення виховних заходів до 70-х роковин
України на примусові роботи на території Німеччини та привернення уваги українського суспільства до трагедії жертв нацистських переслідувань...
Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2012-2013 навчальному році для учнів 5- 9 класів
Знання, родина, Батьківщина – безцінний скарб мого життя!”: Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2012 – 2013 навчальному...
Методичні рекомендації до організації І проведення уроків у 3 класі Що робить нашу Землю щасливою До доброї справи долучаємось разом iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©cl.rushkolnik.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы