Правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань І звершень», силуетні кораблики. Хід заняття І. Вступна частина icon

Правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань І звершень», силуетні кораблики. Хід заняття І. Вступна частина

НазваниеПравила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань І звершень», силуетні кораблики. Хід заняття І. Вступна частина
Дата конвертации04.11.2012
Размер150.22 Kb.
ТипПравила

Т.П. Дощенко,

вчитель початкових класів

Тарасівського НВК

«ЗШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ»

Новгородківської районної ради


НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

(Тренінг з елементами гри для учнів 2-3 класів)


Мета та завдання: поглибити знання учнів про традиційні свята, звичаї, обряди, народні ігри та забави українців, які сприяють зміцненню, фізичного, духовного, психологічного та соціального здоров’я; мотивувати школярів на здоровий спосіб життя.

Обладнання: правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань і звершень», силуетні кораблики.

^ Хід заняття

І. Вступна частина.

1. Знайомство «Найкраще я вмію…»

Учні стають у коло і перекидають м’яч один одному. Той, хто триматиме в руках м’ячика, повинен розказати про те, що він найкраще вміє робити, а решта мають це запам’ятати. Кожен має починати з фрази «Найкраще я вмію..», а закінчувати словами «…Ось який я молодець!».

^ 2. Повторення правил.

Вчитель.

- Яке з наших правил допоможе кожному з нас досягти успіху? Ми створимо їх разом.

(На червоних кетягах калини учасники пишуть правила, яких вони пропонують дотримуватися та прикріпляють їх на плакаті «Калина»).

Правила роботи в групі: приходити вчасно; бути позитивним; говорити коротко; один говорить – всі слухають; бути доброзичливим; кожна думка має автора; бути толерантним.

- Які з наших правил допоможуть зміцнювати здоров’я?

^ 3. Актуалізація теми тренінгу.

Вчитель. - Людиною робить нас вміння любити й відчувати прекрасне. Та кожен з нас не народжується з цим відчуттям, воно набувається протягом життя, коли ми спостерігаємо прекрасне навколо себе, створюючи його й власноруч, а також цінуючи та насолоджуючись витворами мистецтва.

^ Вправа «Мікрофон»

- Як ви вважаєте, який витвір мистецтва ви можете створити власноруч? (Відповіді учнів).

Вчитель. - Наш народ має багату культуру, що розвивалася впродовж багатьох поколінь. Життєва мудрість наших пращурів та їхні настанови щодо здорового способу життя втілилися в українських звичаях, обрядах, фольклорі, що дійшли до наших днів.

- Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали одне одному здоров’я: «Дай. Боже, здоров’я», «Доброго вам здоров’я», «Бувайте здорові» та інші.

- Ще з часів Київської Русі наші пращури цінували здоров’я, загартованість, спритність. Свою силу, винахідливість, кмітливість вони проявляли в іграх, забавах, які часто проводили у традиційні свята українців.

- Сьогодні я вам пропоную ознайомитися з традиціями здорового способу життя, які передав нам український народ.

^ 4. Вправа «Очікування».

Вчитель. Кожен із вас має листочок-кораблик, висловіть свої очікування, написавши їх на кораблику, і прикріпіть на плакаті «Берег сподівань».

ІІ. Основна частина.

^ 1. Технологія «Мозковий штурм».

- Чи знаєте ви традиції та звичаї свого народу? Назвіть їх. (Діти висловлюють свої думки, а педагог записує на дошці).

Підсумок. Як бачимо, багато звичаїв і традицій пов’язано зі здоров’ям.

З давніх-давен український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоров’я. Уподовж усього життя – з раннього дитинства і до глибокої старості людей супроводжують різні обряди.

Бесіда.

- Чи знаєте ви, що таке обряд?

- Які народні українські свята вам відомі?

- Які з них відзначають у вашій родині?

- Які свята супроводжуються великою кількістю звичаїв та обрядів? (Різдвяно-новорічні, Великодні, Зелені свята, свято збору урожаю тощо).

- Які символи-обереги існували в наших батьків? (Дерева: калина, верба, тополя; квіти: мальви, чорнобривці, барвінок; елементи одягу: рушники, сорочки-вишиванки, тощо).

^ 2. Інформація «Довідкового бюро».

Традиції це елементи культурної спадщини, які передаються наступним поколінням і зберігаються протягом тривалого часу в суспільстві. Вони виявляються у вигляді звичаїв, обрядів, свят, усталених норм поведінки.

^ Звичайзагальноприйнятий порядок, традиційно встановлені правила поведінки.

Обряд це усталені звичаї, умовні дії людей, пов’язані з певними народними святами й побутовими традиціями, що передаються з покоління в покоління.

Оберіг предмет, що оберігає від лиха, хвороб; талісман.

^ 3. Інформація групи «Народознавці».

За бажанням вчителя і самих дітей та, виходячи з умов навчального закладу, періодів року, можна розглядати окремі цикли народних традицій, зокрема: осінньо-зимові, весняні, літньо-осінні.

^ Пропонуємо варіант літньо-осіннього циклу.

«Народознавці» провели попередньо пошукову роботу і пропонують вам свої напрацювання - цикл народних традицій літньо-осіннього періоду

1 учень. Працюючи над проектом «Літні та осінні календарно-обрядові народні свята», група «Народознавці» дізналася про цикл літніх та осінніх календарно-обрядових народних свят.

Почесне місце серед літніх свят займає свято Трійця. Це свято, як і Великдень, не тримається числа. Зелені свята повністю залежні від Пасхи – вони відзначаються на сьому після Великодня неділю і здебільшого співпадають з червнем.

2 учень. Про його походження нема чіткої думки. Одні стверджують, що у цей день начебто Бог створив землю і засіяв її зеленню. Інші вважають, немов би Христос, Петро і Павло, ідучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято. Дехто підтверджує думку, що триденність свят пов’язана з Бого-Отцем (неділя), Бого-Сином (понеділок) та Бого-Духом Святим (вівторок).

3 учень. Практично Зелені свята починалися з п’ятниці. Жінки до схід сонця йшли до лісу, щоб заготовити лікарські трави. У цей день збирали також росу, якою лікували хворі очі.

У суботу, власне напередодні Трійці, селяни рвали материнку, чебрець, полин, лепеху тощо і прикрашали запашним зіллям світлиці: стіни, лави, вікна, образи, а лепехою притрушували долівку.

Ввечері, на «клечану суботу» йшли босоніж до лісу, аби запастися гілками клена, липи, ясена чи осики і оздоблювали подвір’я, будинок, ворота, тин, хлів, одвірки хати і стріху, а також всю садибу.

1 учень. Першого дня Трійці дівчата йшли у поле чи ліс, плели віночки і тримали їх до Петрівки, щоб у цей час русалки не залоскотали.

На Бого-Сина, тобто у понеділок, відзначали «поминальний день» (на Кіровоградщині – у п’ятницю).

На другий день діти влаштовували потішну гру «Завивати вінки». Дівчатка, вибравши з-поміж себе хлопчика та юнку, плели їм віночки і, оточивши колом, йшли гуртом через село з піснями.

Нарешті надходив третій Бого-Духів день. У кожному регіоні його відзначали по-своєму, при тому лише юнки. Гурт дівчат вибирав з-поміж себе «Тополю» – найгарнішу дівчину. Вона мала ходити з піднятими над головою руками. Для зручності, руки прив’язували до двох палиць і прикрашали стрічками, намистом та хустинами. Обличчя обвішували віночками, а стан різнокольоровими плахтами.

Під супровід пісень гурт обходив односельців. Господарі, до яких заходила «Тополя», зобов’язувалися щедро віддячувати дівчат. Після цього ватага йшла в поле, щоб розібрати «Тополю».

^ 2 учень. Купайла, Івана Купала давне язичницьке свято краси, молодості й самоочищення. З ним пов’язані цікаві обрядодійства біля води, які влаштовувала молодь у ніч з 6 на 7 липня.

Хлопці готували вогнище, а дівчата вбирали Марену – живу гілку. З настанням сутінків парубки підпалювали ватру, через яку попарно перестрибували. Натомість юнки топили Марену, яка символізувала русалку, і пускали на воду віночки, завбачуючи своє майбутнє подружнє життя.

У деяких регіонах на Купайла, дівчата робили з соломи ляльку, одягали в жіночий одяг, а голову прикрашали стрічками, квітами й віночками. Ходили з Мареною всіма вулицями, наспівуючи купальських пісень, а зробивши обхід, йшли до річки чи ставу, роздягали ляльку і топили у воді.

Дівчата й хлопці намагалися облити один одного водою, хоч купатися з Мареною не годилося, бо вона накличе бурю.

3 учень. 12 липня відзначають свято Петра і Павла. Цей святодень пов’язаний з літнім сонцестоянням. Найурочистіше його відзначали пастухи. Власники тварин організовували святковий обід («петрівку») на вигоні. Після обіду пастухи влаштовували різноманітні змагання, розваги, танці.

Крім того, на Петра і Павла виготовляли з ячного борошна нового врожаю обрядовий хліб і несли його до церкви на посвяту.

1 учень. 6 серпня – свято Іллі. Це свято вельми пошановане і пов’язане з аграрною магією. Прообразом Іллі був язицький Перун як покровитель грому та блискавок. У цей день намагалися не працювати, навіть не ходити на полювання, боючись гніву Іллі, котрий може, хто його не святкує, вдарити блискавкою.

Традиційно з Іллею закінчувалися жнива. Останнім терміном, коли дітям дозволяли купатися, також був Ілля.

2 учень. 14 серпня – свято Маковія і першого Спаса. Це вважається перше осіннє свято, з яким пов’язують закінчення літа. Відтак на Маковія останній день колективних толок. На його честь у церквах відправляють пообідню службу, де святять квіти: васильки і чорнобривці. У їх китиці вкладали головку маку, який опісля вживали на Різдво до куті.

З Маковія починається двотижневий успенський піст – Спасівка. Жінки пекли пісне печиво «шулики». Крім того, з меду і товченого маку робили знамениті «маковики» – смаковиті українські коржики.

З цього часу починали відлітати у вирій ранні птахи.

3 учень. 19 серпня – одне з найбільших хліборобських свят ^ Спас другий (Великий). Преображення Господнє. Його ще називали святом врожаю. Кожен із селян вважав святим обов’язком віднести у цей день до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, хліб – щедрі дари природи.

Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Знахарки востаннє заготовляли лікарські трави.

1 учень. 28 серпня – Успення і перша Пречиста. Це пора, коли повністю закінчували жнивувати і готувалися зустрічати осінь; початок вільного випасу в Карпатах. Хто до цього часу не встиг зібрати хліб, то влаштовували колективну братчину. До Успення мають бути остаточно зібрані всі фрукти.

Після Успення вже починається «молоде» бабине літо, що триває до 14 вересня. З першої Пречисти починали сіяти в усіх зонах України.

^ 2 учень. Семена, Симеона Стовпника святкували 14 вересня. Початок справжньої осені, а з прийняттям християнства на Київській Русі й Нового року.

А у козацькій Україні – це давно було, на Семена справляли пострижини молодих хлопців і вперше садовили їх на коня.

Увечері по хатах запалювали посвіт, вогонь якого мав горіти до Великодня. Хлібороби вважали за святий обов’язок обсіятися озиминою.

З цього дня починалося «старе» бабине літо (закінчувалося 21 вересня) і, отже, завершували свій відліт ластівки.

2 учень. 21 вересня – Друга Пречиста, різдво Богородиці. А третя припадає на 4 грудня.

З цього дня вже можна було засилати сватів (весілля справляли тільки з Покрови). Пасічники в цей день остаточно втеплювали на зиму бджолині вулики, а власники овець вдруге проводили стрижку.

3 учень. Свято Воздвиження, Здвиження відзначають 27 вересня. Вважається, що в цей день остання птиця відлітає у вирій, а гаддя ховається в листя і залізає у землю, щоб перебути зиму.

1 учень. 14 жовтня – свято Покрови. З Покровою в язичнецькій Русі зв’язані дівочі мрії та побажання. Покрова – божество, покровителька жіночої, а більше всього дівочої долі.

З Покрови починали справляти вечорниці, котрі тривали до Великодня, і гуляли весілля, які тривали до пилипівських заговин (27 листопада).

На Покрову в південних губерніях України закінчувався один («літній») термін праці найманих робітників («строкачів») і зголошувався новий («зимовий»), котрий тривав до весняного Миколи.

Ввечері, напередодні Покрови, господарі тричі кидали через хату шматок кізяка, «щоб оселя була не курна», а вдосвіта спалювали його в печі, «аби взимку сухою була хата»; якщо житло сиріло, то на Покрову вирізали чотири дернини, клали їх на горищі по всіх кутках травою вниз – «щоб сухо в хаті було».

У Карпатах на Покрову поверталися з полонин отари.

^ 2 учень. Дмитра, Змитра святкують 8 листопада. Це – жіноче свято. Проте з Дмитром пов’язані завершальні обряди тваринників. З цього дня домашніх тварин уже не вигонили на пасовиська.

^ До Дмитра ще дозволялося засилати сватів, а після цього свята – ні.

3 учень. Кузьми і Дем’яна 14листопада. День зустрічі зими (так звані «курячі іменини»). 3 цього часу починає замерзати земля і крига сковує річки і озера.

Кузьма і Дем’ян вважалися покровителями ремесел. Тому цей день урочисто відзначали ковалі.

1 учень. 21 листопада – свято Михайла. Михайло неодмінно має сповістити про зиму, бо «приїжджає на білому коні».

Святого Михайла наш народ вважає за покровителя столиці України – Києва та покровителя мисливців.

На Закарпатті останню суботу перед Михайлом називають «задушною». Жінки беруть до церкви по чотири калачі і відправляють службу по небіжчиках. Три калачі віддають попові і дякові, а один приносять додому і, розламавши, пригощають усіх членів родини.

Після Михайла закінчувалися весілля.

^ 2 учень. Пилипа, Заговини, запусти на Пилипівку 27 листопада. У цей вечір, напередодні Пилипівського посту, готують смачну обрядову вечерю: борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажать м’ясо, зокрема птицю. За звичаєм, до батьків приходили вечеряти із своїми чоловіками дочки, котрі недавно вийшли заміж, а також запрошували кумів та одиноких сельчан. Залишки вечері віддавали бідним людям.

^ 4. Розучування дитячих народних ігор.

Ігри літньо-осіннього періоду.

1) Гра-веснянка «Подоляночка».

Діти стають у коло, обирають «подоляночку», яка знаходиться у середині кола. Всі учасники ходять по колу і співають, а «подоляночка» виконує відповідні рухи, потім підходить до одного з учасників, який стає «подоляночкою».

Пісня. Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона впала, до землі припала

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

Ой, устань, устань, подоляночко,

Ой, устань, устань, молодесенька!

Умий своє личко.

Та личко біленьке,

Біжи до Дунаю,

Бери ту, що скраю.

^ 2) Гра «Латка».

Діти зібралися. Хтось говорить: «Давайте гратися в «латки», і одразу ж торкається долонею плеча чи спини сусіда. Тікаючи, промовляє: «Латка-битка, шовкова нитка, на мені не була, на тобі ізгнила!». «Побитий» переслідує втікача, але не промине «полатати» й іншого гравця, хто потрапить під руку. Доторкнувшись, говорить: «Латка». «Полатаний» намагається у свою чергу передати «латку» третьому. Якщо не вдається, повертає її тому, хто його «побив».

^ 3) Гра «Найспритніший».

Обирається кущ кропиви (вогонь). По черзі діти перестрибують його по одному, потім парами. Хто жодного разу не обжалиться об кропиву, той самий спритний.

^ 4) Гра «Довга лоза».

П’ять-вісім, а то й більше хлопчиків 8-12 років стають у ряд на відстані 3-4 м один від одного, нахилившись уперед. Крайній перескакує через усіх і сам стає у ряду останнім, його сусід робить те ж саме. І так кожен гравець.

^ Ще один варіант гри «Довга лоза».

Діти на відстані двох кроків один від одного лягають, утворюючи довгу лозу. Задній схоплюється, перескакує через усіх інших, і лягає попереду. За ним – другий, третій і так без кінця.

^ 5) Гра «Панас».

У грі можуть брати участь хлопчики і дівчатка. За бажанням хтось стає Панасом. Йому зав’язують очі хустинкою чи рушником, виводять на середину кола і звертаються до нього з такими словами:

Панас, Панас! На чому стоїш?

На камені!

Що продаєш?

Квас!

Лови курей, але не нас!

Панас починає ловити. Кого піймає, той стає Панасом.

^ 6) Гра «Ластівка».

Усі, хто беруть участь у грі, стають у два ряди лицем один до одного. Хтось один лишається між рядами, підходить до когось із ряду, кладе руку на плече з-за спини, проговорюючи:

- Ластівко, ластівко, утечеш?

- Утечу.

- Хліба напечеш?

- Напечу.

- Сама поїси?

- Поїм.

- Мені не даси?

- Не дам.

Ластівка тікає, бігає навколо тих, хто в рядах. Той, хто стоїть між рядами, ловить.

^ 5. Робота у групах.

(Учасники об’єднуються в групи. Учитель заздалегідь вибирає керівників груп – лідерів, які будуть організовувати роботу у групі протягом усіх вправ. Дитина-лідер отримує пелюсточки певного кольору і роздають їх учасникам своєї групи. Потім групи розходяться по своїх робочих місцях та отримують завдання.)

^ Завдання конкурсної програми

  1. Конкурс «Гострий розум».

(Кожна група по черзі відгадує загадку).

Не золото, а найдорожче. (Здоров’я)

На базарі не знайдеш, на вагах не зважиш. (Розум)

Хто родився, а не вмирає. (Рід людський).

Його хочеш – не купиш. А що хочеш – не продаси. (Здоров’я, хвороби)

^ 2) Конкурс «Хто більше».

(Кожна група виконує певне завдання)

І група – назвати народні свята.

ІІ група – назвати страви національної кухні.

^ 3) Конкурс «Знайди помилку».

І група. У Конституції України сказано, що дитина має право на навчання, відпочинок, збирання грибів, охорону здоров’я.

ІІ група. Немає Різдва без веснянки, Стрітення без писанки, а Великодня без куті.

^ 4) Конкурс «Народна мудрість».

Завдання. Назвати якомога більше прислів’їв про людину та здоров’я.

Приклади: У здоровому тілі – здоровий дух.

Чиста вода для хвороби біда.

Здоровий не знає, який він багатий.

Найбільше щастя у житті – здоров’я.

Здоров’я не купиш ні за які гроші.

Бережи одяг, поки новий, а здоров’я, поки молодий.

Здоров’я – всьому голова.

Без здоров’я нема щастя.

Здоров’я маємо – не дбаємо, а згубивши – плачемо.

Шкіра – дзеркало здоров’я.

Як про здоров’я дбаєш, так і маєш.

Здоровому все здорово.

Світ великий – було б здоров’я.

Глянь на вигляд – і про здоров’я не питай.

Гроші загубив – небагато загубив, час загубив – багато загубив, а здоров’я загубив – все загубив.

^ Підведення підсумків конкурсів.

Вчитель. - У всіх народів існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає світом, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.

- Нині відбувається духовне відродження української нації, відтворення найкращих народних традицій і обрядів.

- Тож народні звичаї та обряди потрібно знати кожній людині. Треба завжди пам’ятати, хто ми на нашій землі, де наше коріння.

ІІІ. Заключна частина.

^ 1. Вправа «Відкритий мікрофон».

- Про які традиції та звичаї українського народу ви узнали?

- Назвіть українські народні свята?

- В які ігри ви любите грати?

- Які слова прощання й вітання з побажанням здоров’я вам відомі?

- Чи справдилися ваші очікування? Якщо так, то перенесіть свої кораблики до берега звершень.

^ 2. Зворотний зв’язок.

Вправа «Незакінчене речення».

Продовжити речення: «Я дізнався…, зрозумів…, навчився…, повторив…, запам’ятав…, зацікавився…».

^ 3. Ритуал прощання «Вальс-комплімент».

Учасники стають у коло і розраховуються на перший-другий. Перші номери роблять крок уперед і повертаються обличчям до других номерів. Пари з’єднують свої долоні і говорять один одному компліменти. Відтак ті, хто стоїть у внутрішньому колі, роблять крок вправо і з’єднують долоні з іншим учасником тренінгу. Вправа завершується, коли всі пари обміняються компліментами. Якщо бракує часу, можна робити вправо два-три кроки.

Література:

1. Бибик Н.М. Основи здоров’я. Підручник для 3 класу [Текст] / Н.М. Бибик, Т.Є. Бойченко, Н.С. Коваль, О.І. Манюк. – К. : Навчальна книга, 2003.

2. Володарська М.О. Основи здоров’я. Робочий зошит. 3 клас [Текст] / М.О. Володарська. – Харків : Лєта, 2007.

3. Система виховання у початковій школі (за Національною програмою виховання учнів 1-12 класів МОН України) / Упоряд. А.В.Лихва. – Харків : Вид. Група «Основа», 2010.

4. Бойченко Т. Як виростити дитину здоровою: Посібник для батьків учнів молодшого шкільного віку [Текст] / Т. Бойченко, Н. Колотій, А. Царенко, Ю.Жеребицький, Д. Голі, Р. Луцюк. – К. : Прем’єр-Медіа, 2001.

5. Воропай О. Звичаї нашого народу [Текст] / О. Воропай. – К. : Оберіг, 1991.

6. Володарська М.О. Усі уроки з курсу «Основи здоров’я». 1-4 класи. –2-ге. вид. [Текст] / М.О. Володарська. – Харків : Вид. група «Основа», 2011.

7. Народні ігри. Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку [Текст] / Упоряд. Ю.Є.Бардакова. – Харків : Вид. група «Основа», 2007.

8. 20 позакласних заходів. 1-4 класи [Текст] / Упоряд. Ю.Є. Бардакова. – Харків : Вид. група «Основа», 2009.

9. Бутрім В.Л. Казка вчить. Збірник нестандартних дидактичних матеріалів з основних дисциплін. 1-4 класи [Текст] / В.Л. Бутрім. – Харків : Вид. групи «Основа», 2006.

10. Скуратівський В.Т. Вінець [Текст] / В.Т. Скуратівський. – К. : УСГА, 1994. – 240 с.




Похожие:

Правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань І звершень», силуетні кораблики. Хід заняття І. Вступна частина iconПравила тренінгу (плакат «Сонечко»), правила роботи в групі, завдання для груп, папір, олівці, фломастери, м’яч, таблиця «Берег сподівань та звершень», паперові човники. Хід заняття
Мета та завдання: формування у школярів свідомого ставлення до здорового способу життя та систематичних занять фізичними вправами;...
Правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань І звершень», силуетні кораблики. Хід заняття І. Вступна частина iconПрограмовий
Обладнання: Іграшковий зайчик, конструктори, папір,ножиці,клей,пензлики,олівці. Хід заняття
Правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань І звершень», силуетні кораблики. Хід заняття І. Вступна частина iconХід заняття І. Вступна частина
Гурток Дата, місце проведення, час проведення Тема
Правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань І звершень», силуетні кораблики. Хід заняття І. Вступна частина iconМистецтво. 1 клас. Абетка мистецтв
Завдання: намалювати їжачка (розміщення зображення на аркуші, контур;( олівці, фломастери))
Правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань І звершень», силуетні кораблики. Хід заняття І. Вступна частина iconТренінгове заняття «Виховання в сім’ї» для батьків
Ресурсне забезпечення: аркуші паперу формату А2 і А4, скоч (або цінники), стікери, двосторонній скоч; квіти із паперу; олівці, ручки,...
Правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань І звершень», силуетні кораблики. Хід заняття І. Вступна частина iconПлан роботи методичного об’єднання вчителів російської мови та світової літератури на 2012 2013 навчальний рік
Вступна частина. Аналіз роботи рмо за 2011-2012 навчальний рік та завдання на 2012-2013 навчальний рік
Правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань І звершень», силуетні кораблики. Хід заняття І. Вступна частина iconОбладнання: Картон, фарби, яєчна шкарлупа, клей, олівці, лак. Хід заняття
Мета: Навчити учнiв, працювати з яєчною шкарлупою. Розвивати у дiтей творчу уяву, фантазію, мислення
Правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань І звершень», силуетні кораблики. Хід заняття І. Вступна частина iconЗавдання тренінгу : надати інформацію щодо визначення поняття «домашнє насильство»
Мета тренінгу : Формування активної позиції учасників тренінгу до діяльності, спрямованої на попередження та подолання проблем домашнього...
Правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань І звершень», силуетні кораблики. Хід заняття І. Вступна частина icon1. Вступне заняття. Ознайомлення з комп’ютерним класом, планом і розкладом роботи. Правила поведінки в комп’ютерному класі та з комп’ютером. 2
Кіт: Одержання повідомлення відповідь на нього. Правила, етикет електронного листування. Інформаційна безпека при роботі з Internet....
Правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, фломастери, таблиця «Берег сподівань І звершень», силуетні кораблики. Хід заняття І. Вступна частина iconОрієнтовна структура семінарського заняття І. Організаційна частина
Підготовка до заняття (привітання, контроль наявності чи присутності студентів на занятті, з'ясування причин відсутності, відмітка...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©cl.rushkolnik.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы