Затверджено наказ відділу культури І туризму райдержадміністрації від 08. 04. 2009 р.№13 Начальник відділу культури І туризму райдержадміністрації icon

Затверджено наказ відділу культури І туризму райдержадміністрації від 08. 04. 2009 р.№13 Начальник відділу культури І туризму райдержадміністрації



НазваниеЗатверджено наказ відділу культури І туризму райдержадміністрації від 08. 04. 2009 р.№13 Начальник відділу культури І туризму райдержадміністрації
страница3/4
Дата конвертации14.11.2012
Размер0.61 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4

^ 4. ОСНОВНІ НЕБЕЗПЕЧНІ ТА ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ

ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ

4.1. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74.

Небезпечні та шкідливі Виробничі фактори за природою дії ^поділяються на 4 групи:

- фізичні;

- хімічні;

- біологічні;

- психофізіологічні.

Група фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факто­рів поділяється на такі підгрупи:

- машини та механізми, що рухаються;

- незахищені рухомі елементи виробничого обладнання;

- вироби, заготівки, матеріали, що пересуваються;

- підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

- підвищена або понижена температура поверхні обладнан­ня, матеріалу;

- підвищена або понижена температура повітря робочої зони;

- підвищений рівень шуму на робочому місці;

- підвищений рівень вібрації;

- підвищений рівень інфразвукових коливань;

- підвищений рівень ультразвуку;

- підвищений або понижений барометричний тиск в робочій зоні та його різке коливання;

- підвищена або понижена вологість повітря;

- підвищена або понижена рухомість повітря;

- підвищена або понижена іонізація повітря;

- підвищений рівень іонізуючого випромінювання в робочій зоні;

- небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замкнення якої може виникнути через тіло людини;

- підвищений рівень статичної електрики;

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

- підвищена напруженість електричного поля;

- підвищена напруженість магнітного поля;

- відсутність або недостатність природного освітлення;

- недостатня освітленість робочої зони;

- підвищена яскравість світла;

- понижена контрастність;

- пряме та відбите світло;

- підвищена пульсація світлового потоку;

- підвищений рівень ультрафіолетової радіації.

Група хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факто­рів поділяється на такі підгрупи:

а) за характером впливу на організм людини:

- загально токсичні;

- подразнюючі;

- сенсибілізуючі;

- канцерогенні;

- мутагенні;

- такі, що впливають на репродуктивну функцію;

б) за шляхом проникнення в організм людини:

- діючі через дихальні шляхи;

- діючі через травну систему;

- діючі через шкіряний покрив.

Група біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів:

- мікроорганізми (бактерії, віруси тощо);

- макроорганізми (рослини та тварини).

Група психофізіологічних небезпечних та шкідливих вироб­ничих факторів за характером впливу поділяються на такі під­групи:

- фізичні перевантаження;

- нервово-психічні перевантаження.

В свою чергу фізичні перевантаження поділяються на статич­ні, динамічні, гіподинамію, а нервово-психічні перевантаження — на розумове перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність праці та емоційні перевантаження.

4.2. Характеристика основних шкідливих виробничих факторів

До основних факторів, що шкідливо впливають на здоров'я людини, відносяться шкідливі речовини (пил, газ, хімічні речо­вини), теплове та іонізуюче випромінювання, електромагнітні поля, ультразвук, шум, вібрація тощо.

4.2.1. Виробничий пил за походженням буває органічного. (тваринного або рослинного), неорганічного (металевого або мінерального) походження та змішаний.

Чим меншу дисперсію має пил, тим він має більш небезпеч­ну дію, тому що проникнення його в організм людини (легені, органи травлення), викликає різні захворювання.

Серйозні захворювання виникають, коли пил попадає в ле­гені. Найбільш важким видом пневмоконіозу є силікоз, що виникає від впливу пилу діоксиду силіцію (або діоксиду кремнію).

Деякі види пилу, що потрапляють на шкіру чи слизову оболон­ку очей викликають подразнюючий або запальний процеси (кон'юктивіти, дерматити), особливо якщо пил має сполуки, що утворюють на вологій поверхні очей або на вологій шкірі розчини кислот чи лугів. Такими є, наприклад, дерматити від дії вапна, гострі запалення шкіри при контакті із пилом, пеком, при дії світла тощо.

4.2.2. Токсичні речовини

Треба пам'ятати, що у звичайних умовах хімічні речовини не уявляють небезпеки. Разом з тим, всі вони несуть в собі потенційну небезпеку для здоров'я у випадках їх високої концен­трації та порушенні правил застосування та зберігання.

Промислові яди або токсини (хлор, аміак, свинець, ртуть, ціаністі сполуки, сірководень тощо).

Всяка речовина, що спроможна здійснювати шкідливий вплив на біосистему, спричиняти серйозні пошкодження або смерть, коли її концентрація досягає в організмі критичної межі, відно­ситься до токсичної.

^ Шляхи проникнення хімічних речовин в організм.

Інгаляція - найбільш поширена форма проникнення, викли­кає понад 90% всіх промислових отруєнь. Коли людина дихає, деякі токсичні речовини попадають в легені та розчиняються в крові. Кров'ю вони розносяться по всьому тілу. В деяких випад­ках токсини можуть впливати на один конкретний орган, напри­клад, порушувати нормальне 4іункціонування мозку. В деяких випадках токсин може впливати на весь організм.

Всмоктування крізь шкіру - другий найбільш значний шлях проникнення токсину у випадках, коли він не ізольований. Деякі рідкі та тверді речовини спроможні всмоктуватись при безпосе­редньому контакті із пошкодженою або непошкодженою шкірою, а деякі пари та гази спроможні проникати скрізь непошкоджену шкіру так же легко, як при інгаляції через легені.

Проникнення через шлунок. Найбільш частий спосіб проник­нення, коли не дотримуються правил особистої гігієни під час їжі, при палінні. Рідше — коли із-за порушень зберігання та відсутності маркірування їх з'їдають або випивають.

Ін'єкції. Найбільш рідкісна форма отруєння. Може трапитись при наявності гострих предметів, на поверхні яких присутні токсини, які внаслідок поранення спроможні проникнути у кров.

Задушливі речовини.

Це речовини, що заважають процесу постачання організму киснем. Із такими речовинами пов'язують термін «ядуха», який означає нестачу кисню в тканинах організму. Людина може не здогадуватись, що її організму недостає кисню, поки не відчує гострого приступу ядухи. Ядуха може настати коли відчувається нестача концентрації атмосферного кисню (проста ядуха), або хімічного порушення кисневого тракту, або органів дихання (хімічна ядуха). Викликати хімічну ядуху спроможні сірководень, вуглекислий газ.

4.2.3. Теплове випромінювання (інфрачервоне випромінювання).

Частіше всього воно відзначається у мартенівському, до­менному, ливарному, ковальському та інших гарячих виробниц­твах. Тривалий вплив інфрачервоних променів може призвести до опіків та перегріву тіла (теплового удару).

4.2.4. Робота із джерелами електромагнітних полів високих, ультрависоких та надвисоких частот

Електромагнітні хвилі радіочастот широко використовуються у різних галузях суспільного виробництва. Діапазон ВЧ (високих частот) застосовується для індукційної термообробки метала (загартування, плавка, паяння, зварювання, тощо), а також у радіозв'язку та радіомовленні.

Короткохвильовий діапазон високих та ультрависоких частот застосовується у радіозв'язку, радіомовленні, телебаченні, меди­цині, а також для високочастотного нагріву діелектриків (зварю­вання пластиків, нагрів пластмас, склеювання виробів з деревини тощо).

Діапазон надвисоких частот використовується у радіолокації, радіонавігації, багатоканальному радіозв'язку, радіоастрономії, фізіотерапії тощо.

Систематичний вплив електромагнітних хвиль радіочастот з рівнями, що перевищують допустимі, може призвести до порушення стану здоров'я працюючих. При цьому можуть виникати зміни з боку нервової, сердечно-судинної, ендокринної та інших систем організму.

При впливі надвисоких частот значної інтенсивності може виникнути ураження кришталика ока.

4.2.5. Шум, вібрація

Багато виробничих процесів (клепання, штампування, ковка, зачистка, робота виробничого обладнання) супроводжуються значним рівнем шуму або вібрації, які спричиняють негативну дію не тільки на органи слуху, але і на нервову систему людини. Людина спроможна відчувати звуки із частотою коливань в ме­жах від 16 до 20 000 Гц. Допустимий рівень шуму в механічних цехах не повинен перевищувати 80 дбА. Коливання більш низь­кої частоти (менше 16 Гц - інфразвук) та більш високої частоти (вище 20000 Гц - ультразвук) сприймаються людиною не як звук, а як вібрація (струси). Безпосередня дія вібрації має місце при роботі як із ручним інструментом так і механічним облад­нанням ударної дії.


4.3. Засоби колективного захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Для забезпечення безпеки працюючих від небезпечних вироб­ничих факторів застосовуються засоби колективного захисту, що повністю або частково закривають доступ в зону, в якій діють небезпечні фактори, та виключають їх дію в разі проник­нення людини у простір, де вони виникають.

Засоби колективного захисту згідно з ГОСТ 12.4.011-80 поді­ляються на такі класи:

- нормалізації повітряного середовища приміщень та робо­чих місць;

- нормалізації освітлення виробничих приміщень та робочих місць;

- захисту від шкідливих і небезпечних факторів.

4.3.1. Засоби нормалізації повітряного середовища, приміщень і робочих місць

До них відносяться різні види місцевої, загально обмінної припливно-витяжної вентиляції, кондиціонери, шафи та інші пристрої для локалізації шкідливих факторів, різні системи піді­гріву, дезодорації повітря, засоби автоматичного контролю та сигналізації стану повітряного середовища.

4.3.2. Засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць.

До них відносяться газорозрядні лампи (люмінесцентні, ртутні дугові, металогалогенні, натрієві, ксенонові) та лампи накалювання, різні види світильників, скляні прорізи стін, стель, покрі­вель, світлозахисні пристрої і світлофільтри.

4.3.3. Засоби захисту від шкідливих виробничих факторів

Захист від шкідливих виробничих факторів забезпечується в першу чергу відповідною конструкцією засобів виробництва та застосуванням засобів колективного захисту. Коли ці заходи не дозволяють знизити їх рівень до допустимих параметрів, застосо­вуються засоби індивідуального захисту.

Захист від шкідливих хімічних речовин, пилу, газу забез­печується засобами нормалізації повітряного середовища.

Для захисту від дії високих температур застосовуються щити, ширми, огорожі, душируючі пристрої, теплоізолюючі матеріали, робототехніка, світлофільтри.

Всі ці засоби дозволяють забезпечити температуру поверхні обладнання, огорож на робочих місцях, що не перевищує 45°С, а температуру повітря на робочому місці, що не перевищує 32°С у приміщеннях із незначними надлишками явного тепла та 33˚С у приміщеннях зі значними надлишками явного тепла (при воло­гості повітря не більше 55%).

4.3.4. Засоби захисту від небезпечних факторів

До них відносяться захисні та запобіжні пристрої, сигналі­зація безпеки, розриви та габарити безпеки, дистанційне управ­ління.

Захисні пристрої застосовуються для ізоляції частин машин та механізмів, що рухаються; місць, де відлітають частки мате­ріалу, що обробляється; небезпечних щодо ураження електричним струмом частин обладнання, зон та дільниць, де існує постій­на небезпека шкідливого впливу на людину температур, випромі­нювань тощо. Огороджуються канали, ями, колодязі, люки, різ­ні прорізи, робочі місця, розташовані на висоті.

Огорожі бувають тимчасові (переносні) для позначення небез­пеки у зв'язку з проведенням будь-яких робіт (ремонт шляхів, проведення робіт в колодязях, очищення покрівель, будівель тощо).

Бувають постійні нерухомі огорожі, що знімаються тільки під час ремонту (для огорожі валів, гвинтів, шківів, шестерень) та ті, що періодично відкриваються в процесі роботи для вста­новлення чи зняття деталі.

Огорожі можуть бути і електронними, що спрацьовують при наближенні або перетинанні контрольної зони (фотоелектронні, електромагнітні тощо).

Для попередження випадкового проникнення людини в небез­печну зону захисні пристрої блокуються із пусковим механізмом обладнання.

В електричних пристроях при відкриванні чи знятті огорожі з струмоведучих частин з них автоматично знімається напруга.

Запобіжні пристрої застосовуються для обмеження виходу заданих небезпечних параметрів обладнання за межі допустимих. Цими параметрами можуть бути статичні та динамічні наван­таження, довжина пересування механізму, рівень рідини, швид­кість пересування, тиск пари, газу, води, температура, сила елек­тричного струму тощо. Запобіжні пристрої спрацьовують авто­матично, вимикаючи джерело параметру, що контролюється або створюють умови для ослаблення його впливу.

До них відносяться:

а) запобіжники, що плавляться та автомати відключення. Вони служать для захисту електропристроїв в разі виникнення струмів перевантаження і короткого замикання, які можуть призвести до порушення ізоляції і пожежі. При підвищенні сили струму понад допустимий у запобіжнику плавиться спеціальна вставка, автомат розриває ланцюг і відключає електричний струм;

б) запобіжні клапани та мембрани

Вони використовуються для автоматичного випуску надлишку рідини, газу та пари із систем підвищеного тиску до систем низького тиску або в атмосферу. Запобіжні клапани автоматично відновлю­ються, а запобіжні мембрани руйнуються і потребують заміни;

в) обмежувачі - мікрометричні, багатопозиційні та інші опори, що обмежують робочі параметри для забезпечення безпечної межі руху механізму або його окремих елементів, а також для поперед­ження аварій і поломок;

г) блокуючі пристрої

Вони використовуються для відключення або попереджен­ня можливості включення джерела небезпеки в разі відсутності захисного пристрою. За принципом дії вони поділяються на меха­нічні, електронні, пневматичні та комбіновані і застосовуються разом з захисними пристроями.

Широке застосування знайшла бірочна система. Бірка (пласти­на із шнурком з номером агрегату чи механізму) зберігається в місці знаходження обслуговуючого персоналу і надає йому право на включення в роботу машини або механізму, а ремонтному та і черговому персоналу право на виконання робіт. Про отримання і здачу бірки кожен раз робиться запис в спеціальному журналі.

Більш надійна система - «ключ - бірка».

^ Сигналізація безпеки

В колективних засобах захисту від шкідливих та небезпечних факторів важливе місце займає сигналізація безпеки. Це засіб попередження, а не ліквідації небезпеки. До неї відносяться світ­лові, звукові і кольорові сигнали та різні показники (температу­ри, тиску, рівня рідини тощо).

Основними елементами таких приладів є різні датчики (меха­нічні, фотоелектричні, теплові), що реагують на пересування пред­метів, зміну об'ємів, наявність відповідних концентрацій шкідливих речовин та випромінювань.

^ Сигнальні кольори і знаки безпеки

Вони регламентуються ГОСТ 12.4.026-76*. Встановлено чоти­ри сигнальних кольори: червоний, жовтий, зелений, синій.

Червоний сигнальний колір застосовується як забороняючий, вказує на безпосередню небезпеку та засоби пожежегасіння. Він застосовується для нанесення забороняючих написів і символів на знаках пожежної безпеки; для фарбування внутрішніх частин кожухів і корпусів, що відкриваються, тощо.

Жовтий сигнальний колір застосовується для попередження можливої небезпеки. Він застосовується для нанесення на будівельні конструкції, елементи виробничого обладнання, запобіжні пристрої.

Зелений сигнальний колір застосовується для нанесення знаків, що вказують на безпеку і приписують, що треба робити.

Синій сигнальний колір застосовується для інформації та вказування.

На підставі цих сигнальних кольорів встановлено чотири гру­пи знаків безпеки; забороняючі, попереджувальні, приписуючі та вказуючі.

Забороняючі знаки призначені для заборони відповідної дії. Виконуються у вигляді кола червоного кольору із білим полем у середині, білою по контуру знака каймою із символічним зобра­женням чорного кольору на внутрішньому білому полі, перекрес­леному нахиленою смугою червоного кольору. Замість нахиленої смуги червоного кольору на деяких знаках робиться поясню­вальний напис, що виконується шрифтом чорного кольору.

Попереджуючі знаки призначаються для попередження працюючих про можливу небезпеку. Вони виконуються у вигляді трикутника з рівними сторонами із округленими кутами жовтого кольору, направленого вершиною догори, із каймою чорного кольору та символічним зображенням чорного кольору.

Приписуючі знаки призначені для дозволу відповідних дій працюючих тільки при виконанні конкретних вимог безпеки праці, пожежної безпеки та указання шляхів евакуації. Вико­нуються вони у вигляді квадрату зеленого кольору із білою кай­мою по контуру і білим полем квадратної форми усередині нього.

Усередині білого квадрату наноситься чорним кольором символіч­не зображення або пояснюючий напис. На знаках пожежної без­пеки пояснюючі написи виконуються червоним кольором.

Вказуючі знаки призначені для зазначення місця знахо­дження різних об'єктів, пунктів медичної допомоги, вогнегасників тощо. Виконується знак у вигляді синього прямокутника, окантованого білою каймою по контуру з білим квадратом у середині. У білому квадраті наноситься символічне зображення або пояснюючий напис чорного кольору, за виключенням символів і поясню­ючих написів пожежної безпеки, що виконуються червоним кольором.

З метою швидкого визначення призначення трубопроводів і забезпечення безпеки праці встановлено розпізнавальне забарв­лення, попереджувальні знаки та маркировочні кільця. (ГОСТ 14203-69).

^ Визначено 10 укрупнених груп речовин, що транспорту­ються по трубопроводах.

І — вода (колір розпізнавального забарвлення - зелений);

2 — пар (червоний);

3 — повітря (синій);

4,5 — гази горючі та негорючі, включаючи скраплений газ (жовтий);

6 - кислоти (оранжевий);

7 — луги (фіолетовий);

^ 8,9 - горючі і негорючі рідини (коричневий);

0 - інші речовини.

Розпізнавальне забарвлення трубопроводів виконується суціль­ним по всій поверхні комунікацій або окремими дільницями.

Для визначення найбільш небезпечних за якістю речовин, що транспортуються, на трубопроводи наносяться попереджуючи кільця. Для кілець визначено три кольори розпізнавального фар­бування:

- червоний — для легкозаймистих, вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин;

- жовтий - речовин небезпечних або шкідливих (ядовитих, токсичних, радіоактивних, високого тиску тощо);

- зелений - безпечних та нейтральних.

Якщо речовина має одночасно декілька небезпечних якостей, то на трубопроводі наносяться кільця декількох кольорів.

Розриви та габарити безпеки

Під ними розуміють ту мінімальну відстань між об'єктами, якої необхідно додержуватись для можливості безпечної роботи в цій зоні. Вони нормуються відповідними стандартами та нор­мами.

Розриви додержуються з метою пожежної безпеки (розриви між будівлями, спорудами, матеріалами, що зберігаються); для безпеки дорожнього та залізничного руху; для безпечного та зручного обслуговування технологічного обладнання.

Розриви та габарити безпеки відігрівають важливу роль в попередженні виробничого травматизму.

Так, наприклад, розриви, що нормуються при встановленні верстатів повинні бути:

відстань від стіни до тильної сторони верстату - не менше ніж 0,6 м; а між тильними сторонами верстатів - 0,7 м.

Нормується ширина магістральних проїздів в цехах. Так для проїзду електрокари в залежності від їх вантажопідйомності ширина проїзду повинні бути від 3,0 до 4,0 м, електронавантажувача (з постійними вилами) - 3,5 м - 5,0 м, вантажного автомобіля - 4,5 м - 5,5 м.

Для безпеки виконання робіт важливо додержуватись норм складання заготовок та деталей у робочих місць. Так, висота штабеля заготовок повинна вибиратись в залежності від їх стійкості та зручності зняття їх, але не вище 1,0 м. Ширина проходу між штабелями повинна бути не менше ніж.0,8 м тощо.


4.3.5. Засоби захисту від дії електричного струму

Ступінь небезпечного впливу на людину електричного струму залежить від виду і величини напруги та струму, частоти елек­тричного струму, шляху його проходження через тіло людини, тривалості впливу на організм і умов навколишнього середовища.

Найбільша кількість електротравм виникає при експлуатації електроустановок та мереж напругою до 1000 В. Основними причинами ураження електричним струмом є безпосередній кон­такт із відкритими струмоведучими частинами обладнання; зіт­кнення із ізольованими струмоведучими частинами обладнання, які втратили свої ізоляційні властивості, та вплив електроструму через електричну дугу на пристроях відключення.

Дія електроструму на організм людини проявляється у склад­них та різноманітних формах. Усі ураження, що викликані дією електричного струму, поділяються на внутрішні та зовнішні.

Відповідно до цього в практичних умовах розрізняють елек­тричні удари, які викликають ураження всього організму, електротравму, що представляє собою зовнішнє місцеве ураження, що може бути тепловим (опік), механічним (розрив тканин), хімічним (електроліз).

Встановлено, що найбільша величина змінного струму промислової частоти, при якій людина може самостійно відірватись від електродроту, дорівнює в середньому 15—20 мА (для постій­ного струму - 60-79 мА).

Безпечними вважаються змінний струм (частота 50 Гц) силою до 0,01-0,02 А та постійний струм - до 0,05-0,06 А. Струм 0,1 А | і вище - є смертельним для людини. Опір тіла людини складається із опору шкіри та внутрішніх органів. Середній опір внутрішніх органів можна прийняти рівним 1000 Ом. Шкіра є ізоляційною оболонкою, що захищає до деякої міри людину від ураження струмом. Її опір залежить від різних факторів (вологості, пошкоджень) і може коливатись: для сухої шкіри від 40000 до 100 000 Ом, для воло­гої — може знизитись до 1000 Ом.

1   2   3   4




Похожие:

Затверджено наказ відділу культури І туризму райдержадміністрації від 08. 04. 2009 р.№13 Начальник відділу культури І туризму райдержадміністрації iconЗатверджено” Начальник відділу освіти, молоді та спорту Віньковецької райдержадміністрації
Призначається на посаду та звільняється з посади начальником відділу освіти райдержадміністрації у відповідності до вимог чинного...
Затверджено наказ відділу культури І туризму райдержадміністрації від 08. 04. 2009 р.№13 Начальник відділу культури І туризму райдержадміністрації iconЗатверджено” Начальник відділу освіти, молоді та спорту Віньковецької райдержадміністрації
Призначається на посаду та звільняється з посади начальником відділу освіти райдержадміністрації у відповідності до вимог чинного...
Затверджено наказ відділу культури І туризму райдержадміністрації від 08. 04. 2009 р.№13 Начальник відділу культури І туризму райдержадміністрації iconЗатверджено” Начальник відділу освіти, молоді та спорту Віньковецької райдержадміністрації
Призначається на посаду та звільняється з посади начальником відділу освіти райдержадміністрації у відповідності до вимог чинного...
Затверджено наказ відділу культури І туризму райдержадміністрації від 08. 04. 2009 р.№13 Начальник відділу культури І туризму райдержадміністрації iconЗатверджено” Начальник відділу освіти, молоді та спорту Віньковецької райдержадміністрації
Призначається на посаду та звільняється з посади начальником відділу освіти райдержадміністрації у відповідності до вимог чинного...
Затверджено наказ відділу культури І туризму райдержадміністрації від 08. 04. 2009 р.№13 Начальник відділу культури І туризму райдержадміністрації iconЗатверджено” Начальник відділу освіти молоді та спорту Віньковецької райдержадміністрації
Призначається на посаду та звільняється з посади начальником відділу освіти райдержадміністрації у відповідності до вимог чинного...
Затверджено наказ відділу культури І туризму райдержадміністрації від 08. 04. 2009 р.№13 Начальник відділу культури І туризму райдержадміністрації iconЗатверджено” Начальник відділу освіти, молоді та спорту Віньковецької райдержадміністрації
Призначається на посаду та звільняється з посади начальником відділу освіти райдержадміністрації у відповідності до вимог чинного...
Затверджено наказ відділу культури І туризму райдержадміністрації від 08. 04. 2009 р.№13 Начальник відділу культури І туризму райдержадміністрації iconНаказ №131 Про проведення розширеного засідання підсумкової колегії відділу освіти райдержадміністрації Відповідно до плану роботи відділу освіти наказую
За участю голови райдержадміністрації, голови районної ради, заступників голови райдержадміністрації, начальника відділу освіти,...
Затверджено наказ відділу культури І туризму райдержадміністрації від 08. 04. 2009 р.№13 Начальник відділу культури І туризму райдержадміністрації iconНаказ №233 Про проведення розширеного засідання колегії відділу освіти райдержадміністрації
Відповідно до плану роботи відділу освіти райдержадміністрації на 2011 рік та з метою забезпечення реалізації державної освітньої...
Затверджено наказ відділу культури І туризму райдержадміністрації від 08. 04. 2009 р.№13 Начальник відділу культури І туризму райдержадміністрації iconЗатверджено розпорядженням голови Золочівської районної державної адміністрації від 14 січня 2011 року №10 Склад колегії відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації
Оберемок Наталія Вікторівна – начальник відділу освіти райдержадміністрації, голова колегії
Затверджено наказ відділу культури І туризму райдержадміністрації від 08. 04. 2009 р.№13 Начальник відділу культури І туризму райдержадміністрації iconВідділ освіти віньковецької райдержадміністрації «Затверджую» Начальник відділу освіти райдержадміністрації
Ефективність використання інтерактивних методів навчання при викладанні світової літератури
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©cl.rushkolnik.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы