Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови icon

Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови



НазваниеПрограми спеціальних та факультативних курсів з української мови
Дата конвертации22.10.2012
Размер271.37 Kb.
ТипДокументы

ПРОГРАМИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ФАКУЛЬТАТИВНИХ КУРСІВ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Профільна філологічна освіта передбачає не тільки поглиблене вивчення предметів відповідного напряму, але й вивчення школярами спеціальних та факультативних курсів філологічної тематики. На сьогодні схвалення до використання в навчальному процесі мають понад двадцять програм таких курсів, які відображають різні аспекти філологічної проблематики. Кількість навчального часу, який відводиться на засвоєння учнями цих курсів, регулюється


Для класів профілю української філології філологічного напряму це можуть бути такі предмети, як літературне редагування, основи журналістики, історія української мови, психолінгвістика, соціолінгвістика, основи науки про мову, риторика, зв’язки з громадськістю, ділове українське мовлення, техніка української мови, методика викладання української мови тощо. Деякі з-поміж них мають надпрофільне значення, тому можуть використовуватися й в інших (суміжних) профілях (наприклад, основи науки про мову, риторика, соціолінгвістика, психолінгвістика, зв’язки з громадськістю – у профілі іноземної філології, риторика, зв’язки з громадськістю, ділове українське мовлення – в будь-якому профілі тощо). Як спеціальні курси, що складають профільне доповнення змісту з української філології, на 2007-2008 навчальний рік пропонуються такі предмети:

  • спеціальний курс “Основи журналістики” (автор Л.І.Денисюк) розрахований на вивчення протягом одного року (з розрахунку одна година на тиждень) і в системі допрофільної підготовки призначений для учнів 9 класів, які прагнуть пов’язати своє майбутнє з журналістикою; курс знайомитиме школярів із основами журналістської діяльності, різними журналістськими професіями, історією виникнення й розвитку цього фаху, головними його засадами й законами.

  • спеціальний курс “Основи журналістики” (автор В.Марущак) розрахований на вивчення протягом двох років у 10-11 класах (одна година на тиждень) і покликаний наблизити школярів до майбутнього фаху, зорієнтувати в термінології, головних поняттях, професійних особливостях праці журналіста, її завданнях і можливостях.

  • спеціальний курс “Основи науки про мову” (автор О.В.Заболотний) розрахований на вивчення протягом двох років (10-11 класи) і покликаний зорієнтувати школярів у теоретичній лінгвістиці, головних поняттях і термінах науки про мову, у найважливіших мовознавчих ученнях і теоріях, у доробку найвизначніших лінгвістів світу та України (Методичні діалоги. – 2006. – №12. – С.2-10; Дивослово. – 2007. – №2. – С.27-34.).

  • спеціальний курс “Комп’ютерна лінгвістика” (автори Є.Карпіловська, М.Вінтонів, Г.Ситар) розрахований на вивчення протягом одного року (11 клас) та спрямовується на озброєння школярів філологічної спеціалізації методикою використання комп’ютерних технологій у лінгвістиці.

Програми факультативних курсів (курсів за вибором), пропоновані Міністерством освіти і науки України, відображають увесь спектр філологічної тематики на сучасному етапі розвитку науки про мову, спрямовані на поглиблення мовної поінформованості учнів, вироблення у них наукового погляду на мовні явища, навичок активного володіння нею, термінологією та понятійним апаратом її глибокого вивчення. За призначенням їх можна поділити на дві групи: призначені для використання виключно в класах філологічного профілю (10-11 класи) та класах поглибленого вивчення української мови (8-11 класи) і призначені до використання в класах будь-якої спеціалізації та профільності, зокрема й філологічної. З факультативних курсів першого різновиду на 2007-2008 навчальний рік пропонуються такі курси:

  • факультативний курс “Лексика української літературної мови” (автор В.Л.Федоренко) призначений для вивчення в 10 класі філологічного профілю й покликаний зорієнтувати школярів у головних поняттях та термінологічній системі лексикології, докладно ознайомити школярів із словом як мовною одиницею, особливостями його значення, походження та функціонування.

  • факультативний курс “Фразеологія української літературної мови” (автор В.Л.Федоренко) призначений для вивчення в 11 класі філологічного профілю й покликаний орієнтувати школярів філологічної спеціалізації в історії становлення та розвитку фразеологічного фонду української мови, типології та семантико-структурних особливостях українських фразеологізмів, головних джерелах їх походження (Українська мова та література. – 2006. – №. – С.;

  • факультативний курс “Культура мовлення і стилістика української мови” (автор М.І.Пентилюк) проводитиметься у 8-9 класах (з розрахунку 1 година на тиждень) й поглиблюватиме у школярів знання про мову, її структуру й багатства виражальних засобів, формуватиме вміння й навички вільного користування нормами літературної мови та конструювання висловлювань того чи іншого стилю й жанру в усній і писемній формах.

  • факультативний курс “Стилістика української мови” (автор О.М.Авраменко) розрахований на вивчення у 10-11 класах ЗНЗ, проводиться з розрахунку 1 година на тиждень і покликаний поглибити знання учнів про мову й мовлення, спілкування, норми літературної мови, стилі мовлення та їхні ознаки, розкривати багатство виражальних засобів мови на всіх її рівнях і виробляти вміння їх використовувати (Методичні діалоги. – 2006. – №. – С.).

  • факультативний курс “Крилаті слова в українській мові” (автор В.Л.Федоренко) пропонує до вивчення матеріал про становлення й формування складу крилатих слів української мови, типологію цих одиниць, особливості значення й форми, побутування в мові. Курс розрахований на учнів 9 класу, його часовий формат – 1 година на тиждень.

  • факультативний курс “Комунікативно-функціональний синтаксис української мови” (автор С.А.Омельчук) розрахований на вивчення у 8-9 класах і призначений поглибити й розширити знання учнів про функціональні можливості синтаксичних одиниць в усному та писемному мовленні, зміцнити комунікативну компетенцію школярів. Часовий формат вивчення курсу – 35 годин на рік, одна година на тиждень (Методичні діалоги. – 2006. – №11. – С..).

  • факультативний курс “Синтаксис української літературної мови” (автор С.І.Єрмоленко) розрахований на вивчення протягом двох років (10-11 класи) і даватиме школярам поглиблену інформацію про синтаксичний рівень мовної системи, його одиниці, характер зв’язків і взаємодії між ними, структурно-змістові особливості та форми побутування (друк див.: Українська мова та література. - 200.

  • факультативний курс “Ділове українське мовлення” (автор О.П.Оперчук) розрахований на вивчення протягом одного року в 10 (11) класі (35 годин на рік) і має на меті навчити школярів особливостей усного й писемного спілкування за офіційних обставин, сформувати у них практичні вміння складати й оформлювати найпоширеніші види ділових паперів. Курс вивчається протягом 35 на рік (з розрахунку 1 година на тиждень) і може використовуватися в класах будь-якої профілізації, насамперед філологічної (друк див.: Методичні діалоги. – 2006. – №3. – С.14-21.).

  • факультативний курс “Основи риторики” (автори О.П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов) пропонуватиметься до використання в 10 (11) класі й передбачатиме глибше ознайомлення школярів із основами риторики, її законами, головними видами та жанрами промов, їхніми структурними компонентами, особливостями складання та виголошування тощо (Методичні діалоги. – 2006. – №. – С.8-12; Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. – 2006. – №7-8. – С.62-67).


Найцікавіші та найперспективніші курси другого різновиду (тобто призначені до використання в класах філологічної та нефілологічної спеціалізації й покликані зацікавлювати школярів вивченням української мови, підносити їхню загальну поінформованість у мовній царині) це:

факультативний курс “Практикум з правопису української мови” /8-9 класи/ (автори С.А.Омельчук, М.В.Чаловська) покликаний піднести грамотність школярів, створює умови для повторення ними відомостей з орфографії та пунктуації української мови (Методичні діалоги. – 2006. – №8. – С.16-21).

факультативний курс “Мова як генетичний код народу” /9 клас/ (автор В.І.Цимбалюк) призначений розширити знання школярів про мову як основу буття нашого народу, ознайомити їх з певними етимологічними відомостями, сприяти розвиткові творчих здібностей і науково-дослідницьких навичок.

факультативний курс “Український мовленнєвий етикет” (автор В.В.Синюта) вивчатиметься у 8 (9) класах, сприятиме побільшенню поінформованості школярів щодо ключових питань української національної деонтології, привчатиме їх до культури поводження в різних ситуаціях спілкування.

факультативний курс “Лексика української мови” (автори О.П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов) розрахований на вивчення протягом одного року у 8 класі й має на меті поглиблення у школярів знань про лексичну систему української мови, шляхи її становлення та розвитку, її головні поняття й одиниці, характер зв’язків між її компонентами (друк див.: Методичні діалоги. – 2006. – №1. – С.13-18.).

факультативний курс “Українська фразеологія” (автори О.П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов) розрахований на вивчення протягом одного року у 8 класі й має на меті глибше порівняно з базовою програмою ознайомити школярів із складниками фразеологічного фонду української мови, їхніми семантико-структурними різновидами, ґенезою фразеологічної системи української мови (друк див.: Методичні діалоги. – 2006. – №2. – С.12-18.).

факультативний курс “Українська лексикографія” (автор М.Г.Степанюк) розрахований на вивчення протягом одного року в 9 класі (з розрахунку одна година на тиждень) і має на меті поглиблення знань школярів про історію становлення та розвитку українського словникарства, ознайомлення їх із головними типами словників, правилами їх використання (друк див.: Методичні діалоги. – 2006. – №4. – С.5-11.).

факультативний курс “Словотвір і морфеміка української мови” (автор М.І.Радишевська) розрахований на вивчення в 10 класі (1 година на тиждень) і спрямований на поглиблення знань школярів про словотвірний рівень мовної системи, його одиниці, найпродуктивніші моделі творення слів в українській мові, найпоширеніші словотвірні елементи та засоби.

Деякі факультативні курси та курси за вибором мають повне навчально-методичне забезпечення (див., наприклад: Оперчук О. Українське ділове мовлення: Програма. Календарне планування. Плани-конспекти. 10-11 класи. – К.: Любисток, 2004. – 160 с.). Для більшості з таких курсів навчально-методичне забезпечення розробляється й готується до друку в окремій серії видавництвом “Основа” (Харків), друкуватиме ці матеріали також і фахова преса вчителів-словесників.

Комплекти профільних програм з української мови та літератури, програм спеціальних та факультативних курсів підготовлено до друку видавництвами “Дивослово” (Українська мова й література: Програми факультативних та спеціальних курсів/ Випуск 1. – К.: Редакція журналу “Дивослово”, 2007. – 252 с.; зміст видання склали такі програмні розробки: Авраменко О. Стилістика української мови /програма факультативного курсу для 10-11-х класів філологічного профілю; Глазова О., Кузнецов Ю. Лексика української мови /програма факультативного курсу для 7-х класів; Глазова О., Кузнецов Ю. Фразеологія української мови /програма факультативного курсу для 8-х класів; Глазова О., Кузнецов Ю. Основи риторики /програма факультативного курсу для 10-х (11-х) класів універсального профілю; Омельчук С., Чаловська М. Практичний курс української мови /програма факультативного курсу для 8-9-х класів; Оперчук О. Ділове українське мовлення /програма факультативного курсу для 10-х (11-х) класів універсального профілю; Пентилюк М. Культура мови і стилістика /програма факультативного курсу для 8-9-х класів; Степанюк М. Лексикографія української мови/програма факультативного курсу для 9-х класів; Федоренко В. Фразеологія сучасної української літературної мови / програма факультативного курсу для 11-х класів філологічного профілю.) та “Шкільний світ” (Програми спецкурсів та факультативів з української мови./ Упорядники В.Федоренко, Г.Федяй. – К.: Видавничий дім “Шкільний світ”, 2006. – 120 с.; зміст видання склали такі програмові розробки: Заболотний О. Основи науки про мову/ програма спеціального курсу для 10-11-х класів філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів; Карпіловська Є., Вінтонів М., Ситар Г. Комп’ютерна лінгвістика/ програма факультативного курсу для 11-х класів філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів; Омельчук С. Комунікативно-функціональний синтаксис української мови/ програма факультативного курсу для 8-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів; Федоренко В. Фразеологія української мови/програма факультативного курсу для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів; Цимбалюк В. Мова як генетичний код народу/ програма факультативного курсу для 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів; Цимбалюк В. Цікава етимологія/ програма факультативного курсу для 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів).

Тексти програм спеціальних та факультативних курсів з української мови можна знайти також у фаховій пресі, що буде відображено в бібліографічному покажчику, який друкуватиметься до початку нового навчального року. У деяких виданнях, що публікували ці програмові матеріали (наприклад, у газеті „Методичні діалоги”), самий видрук супроводжувався зразками конспектів занять, що даватиме змогу вчителеві змоделювати ввесь курс на час відсутності навчально-методичного забезпечення.

Щодо організації та проведення вивчення української мови в умовах поступового переходу старшої школи до профілізації на сьогодні накопичено значний теоретико-методологічний та практичний досвід. Перелік головних видань, у яких висвітлюються питання організації профільного навчання на теоретичному та практичному рівнях, міститься в бібліографічному покажчику „Профільне навчання в старшій школі: шляхи розвитку” (Освіта України”. – 2006. – №90-91. – 64 с.).

З метою піднесення на якісно вищий щабель організації та проведення роботи з філологічно обдарованими школярами в процесі вивчення української мови з ініціативи департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України підготовлено методичні рекомендації відповідної тематики (автори – головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Валерій Федоренко, завідувач відділу роботи з обдарованими дітьми Київського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, заслужений учитель України Олександр Заболотний). Рекомендації містять виклад обґрунтування методологічних засад організації та проведення роботи зі школярами, які виявляють здібності до вивчення предметів філологічного циклу, пропонують психолого-педагогічний коментар до вибору провідних методичних форм налагодження такої роботи на уроці й у позаурочній діяльності, характеризують найбільш ефективні й перспективні інноваційні напрями плекання мовно-літературних здібностей учнівської молоді (друк рекомендацій див., наприклад: Українська мова та література. – 2007. – №20; Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – №3 та ін.).

У системі допрофільної підготовки за філологічним напрямом має здійснюватися також активна гурткова робота з української мови (5-7 класи). Міністерством освіти і науки України схвалено до використання в навчальному процесі такі програми гурткової роботи з мовного напряму:

  • “Цікава етимологія” (автор В.І.Цимбалюк) – програма гуртка для учнів 7-х класів, у якій висвітлюються питання про походження власне українських та запозичених слів і фразеологізмів української мови.

  • “Цікава етимологія” (автор О.П.Костійчук) – програма гуртка для учнів 5 (6) класу, яка розкриватиме школярам цікаві питання походження в українській мові найпоширеніших слів за тематичними групами.

  • “Загадки фразеології” (автор О.П.Костійчук) – програма гуртка для учнів 6 класу, яку присвячено історії формування фразеологічного фонду української мови, особливостям значення та побутування найпоширеніших стійких висловів.

  • “Живе слово” (автор А.І.Ляшкевич) – програма гуртка для учнів 5 класу, головне завдання якої – розвивати мовленнєві вміння учнів, знайомити їх із тонкощами слововжитку, законами побудови речень та текстотворення.


До нового навчального року буде видано окремий збірник програм гурткової роботи з української мови, який складуть вищезгадані матеріали та ще ряд інших програм і який згодом буде доповнено відповідним навчально-методичним забезпеченням.

На сьогодні кращими педагогічними колективами загальноосвітніх навчальних закладів України вже нагромаджено значний перспективний досвід вивчення української мови в системі профільної освіти, він потребує узагальнення, осмислення та поширення в межах усієї національної освітньої системи. Учителям-словесникам, які працюють в умовах профільного вивчення української мови, слід постійно звертатися до цього досвіду.

Урізноманітненню форм роботи в процесі вивчення української мови, зацікавленню школярів навчанням і переорієнтуванню лінгводидактики на активні форми навчальної діяльності сприятиме використання робочих зошитів, насамперед тих, що мають відповідне схвалення Міністерства освіти і науки України. Наприклад, цикл робочих зошитів авторів Г.К.Дмитренко та Ю.В.Росохи (Дмитренко Г. Українська мова: Навчальний посібник для учнів 7 класу. – К.: Видавець Микола Дмитренко, 2006. – 80 с.; Дмитренко Г., Росоха Ю. Українська мова: Навчальний посібник для учнів 8 класу. – К.: Видавець Микола Дмитренко, 2006. – 80 с.; Дмитренко Г. Українська мова: Навчальний посібник для учнів 9 класу. – К.: Видавець Микола Дмитренко, 2006. – 84 с.; Дмитренко Г. Українська мова: Навчальний посібник для учнів 10 класу. – К.: Видавець Микола Дмитренко, 2006. – 96 с.; Дмитренко Г., Росоха Ю. Українська мова: Навчальний посібник для учнів 11 класу. – К.: Видавець Микола Дмитренко, 2006. – 100 с.) висвітлює ґрунтовну методичну систему вивчення мови, яка відзначається цікавістю й досконалістю дидактичного матеріалу, оригінальністю й інноваційністю дібраних завдань, великою увагою до розвитку творчих здібностей школярів.

Виробити цілісну й ефективно працюючу систему оцінювання навчальних досягнень учнів 5-7 класів з української мови великою мірою вчителеві-словеснику допоможуть підготовлені видавництвом “Навчальна книга” посібники “Зошит для оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови. 5 клас”, “Зошит для оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови. 6 клас” та „Зошит для оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови. 7 клас” (автори обох видань – О.В.Заболотний, В.В.Заболотний), які мають схвалення Міністерства освіти і науки України. Видання призначені для виконання контрольних робіт з української мови, передбачених чинною програмою, зокрема тестування, аудіювання, читання мовчки, диктантів, переказів, творів. Використання цих посібників створюватиме належні умови для проведення контрольного оцінювання навчальних досягнень учнів, а також сприятиме об’єктивності, чіткості, прозорості оцінювання, значно полегшуватиме роботу вчителя щодо підготовки та проведення контрольних робіт з мови.

У своїй роботі вчителі можуть скористатися й іншими зошитами: Жовтобрюх В.Ф. Рідна мова. 6 клас: Комплексний заліковий зошит для тематичного оцінювання (для шкіл з українською мовою навчання). – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. – 56 с. та ін. Ці зошити містять завдання для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови.

Можливим є й використання кращих зразків такої навчально-методичної літератури, яка не фігурує в офіційному реєстрі дозволених до використання МОН України в навчальному процесі посібників, проте відповідають чинним програмам з української мови, пройшли апробацію та підтвердили свою ефективність. Наприклад, посібники, підготовлені Т.Ткачуком (Ткачук Т.П. Рідна мова. Робочий зошит. 8 клас. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2004. – 132 с.; Ткачук Т.П. Рідна мова. Робочий зошит. 9 клас. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2005. – 152 с. та ін.) відзначається високим рівнем методичної культури, оригінальністю дібраних завдань, зверненням до ігрових методик вивчення мови, потужною креативною спрямованістю та досконалістю лінгвістичного матеріалу.

В.Л.Федоренко.


^ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В УМОВАХ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ


В умовах поступового переходу старшої школи на основу профільного навчання актуально звучить проблема якісної теоретичної розробки та втілення в щоденну практику системи вивчення української літератури як профільного предмета та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій. На сьогодні, на жаль, поки що відсутня цілісна концепція вивчення української літератури як профільного предмета, проте головні її складники та напрями реалізації визначити, безперечно, можна. Саме тому з ініціативи департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України було розроблено проект Концепції профільного навчання в системі літературної освіти школярів (автор проекту – кандидат педагогічних наук, доцент Миколаївського державного університету імені В.Сухомлинського, заслужений учитель України В.І.Шуляр). У концепції схарактеризовано сутність, мету й принципи організації профільного навчання української та зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах, його структуру, головні форми й методи в системі урочної та позаурочної навчальної діяльності, допрофільний рівень літературної освіти, використання міжпредметних зв’язків, своєрідність організації профільного вивчення літератури в сільській школі й інші питання. Її опрацювання допоможе вчителеві-словеснику краще зорієнтуватися в завданнях, проблематиці, головних формах та найпоширеніших моделях вивчення літератури в умовах упровадження профільного навчання й освоїти його термінологію. Опубліковано текст проекту концепції у фахових виданнях словесників (див., наприклад: Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. – 2007. – №4 та ін.).

Попереднє фахове орієнтування школярів 5-7 класів із предметів філологічного циклу має здійснюватися за рахунок, по-перше, активного використання варіативної частини Типового навчального плану, а по-друге, шляхом упровадження в навчальний процес системи додаткової роботи школярів з літератури (гурткова робота, проведення факультативних занять, здійснення наукових досліджень, реалізація проектів літературної тематики, проведення фольклорної та літературно-краєзнавчої практики тощо). Цікавим є досвід організації функціонування системи допрофільної підготовки (гурткової роботи) на Черкащині, здійснюваний за цілісним, методично довершеним навчально-методичним комплексом, що має схвалення до використання Міністерства освіти і науки України: Коваленко В. Поетичний гербарій: Літературно-творча студія. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 256 с. У ньому пропонуються розробки занять літературно-творчої студії для старшокласників, широко ілюструються шляхи практичної реалізації їхніх творчих здібностей через поглиблене ознайомлення з правилами літературної творчості, у результаті чого посутньо змінюється сприймання й розуміння ними не тільки природи словесного мистецтва, а й розширюються можливості пошуку прийомів нової художньої інформації, що є надзвичайно важливим у творчому процесі. Надаються до використання в навчальному процесі й програми та методичні матеріали, розроблені безпосередньо самим учителем, за умови, що вони відповідають усім вимогам, які ставляться до розробок такого характеру. Важливим для самостійної підготовки вчителем програми гурткової роботи введення до її структури розділу з програмовими вимогами, що допоможе йому чітко уявити кінцевий результат вивчення програмового матеріалу, зорієнтувати навчальний процес на досягнення реальних показників навченості.

У 8-9 класах ступінь використання варіативної складової навчального плану має значно зрости за рахунок впровадження факультативних курсів, що зміцнюватимуть загальнофілологічну та літературознавчу підготовку школярів, озброюватимуть їх фаховою термінологією та методикою здійснення літературознавчого дослідження. Велику роль у процесі професійної зорієнтованості школярів цього віку, у набутті ними чіткіших уявлень про майбутній фах, його специфіку та професіограму спеціаліста з цього фаху, у закладенні основ найголовніших фахових навичок відіграє й керована та спрямовувана вчителем самостійна робота школярів (науково-дослідницька діяльність, опрацювання додаткової літератури, підготовка проектів, участь у різнорівневих змаганнях тощо).

Згідно з Типовими навчальними планами для профільного навчання на ІІІ ступені загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України №306 від 20 травня 2003 року, на вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах має відводитися така кількість годин:


Профіль

10

11

Універсальний

2

2

Філологічний

3 (+1)

3 (+1)

Спортивний

1,5

1,5

Фізико-математичний


1,5


1,5

Природничий

1,5

1,5

Технологічний

1,5

1,5

Суспільно-гуманітарний


2


2

Художньо-естетичний


2


2,5


Вивчення української літератури в профільних класах старшої школи здійснюється за такими програмами:

  • у класах філологічного профілю (3 (+1) години на тиждень) – за програмою “Українська література. 10-11 класи: Навчальна програма для середньої загальноосвітньої школи з гуманітарним профілем./ Укладачі Г.Ф.Семенюк, В.І.Цимбалюк” (друк див., наприклад: Книга вчителя української мови та літератури. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. С.191-267.). Ці ж програми можуть використовуватися в гімназіях та ліцеях, де рівень підготовки та навчальні можливості школярів вищі порівняно із загальноосвітніми навчальними закладами, є змога виділити на вивчення української літератури більше навчальних годин і вчителі за рівнем свого професіоналізму зможуть забезпечти вивчення предмета на належно високому рівні (хоча самі класи визначаються як такі, що мають універсальний профіль). Програми розраховані на дещо менший часовий формат – 2 (+1) год. на тиждень, тож учителеві слід здійснювати переструктурування матеріалу або механічне збільшення кількості годин, які відводяться на вивчення певних тем;

  • у класах природничо-математичного профілю (1,5 години на тиждень у складі інтегрованого курсу “Література”, який передбачає відведення на нього трьох навчальних годин на тиждень і пропорційне комбінування із зарубіжною літературою) – за програмою “Українська література: 10-11 класи. Програма для класів фізико-математичного, природничого, технологічного та спортивного профілів загальноосвітніх навчальних закладів із українською та російською мовою навчання./ Укладачі Р.В.Мовчан, В.Л.Федоренко” (друк див., наприклад: Українська мова й література. – 2007. – №40 та ін.) або за програмою “Українська література. 10-11 класи: Навчальна програма для середньої загальноосвітньої школи природничо-математичного профілю. / Укладачі Г.Ф.Семенюк, В.І.Цимбалюк” (друк див., наприклад: Книга вчителя української мови та літератури. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С.268-310.). Для збільшення кількості навчальних годин (у загальному підсумку до двох) на вивчення української літератури в класах цього профілю може використовуватися ресурс варіативної частини Типового навчального плану, в такому разі вивчення курсу української літератури в класах цього типу здійснюватиметься за програмами, призначеними для універсального профілю;

  • у класах художньо-естетичного профілю (2 години на тиждень у 10 класі, 2,5 години на тиждень в 11 класі) за програмою “Українська література: 10-11 класи. Програма для класів художньо-естетичного профілю з українською мовою навчання/ Укладачі Р.В.Мовчан, В.Л.Федоренко” (друк див., наприклад: Українська мова та література. – 2007. – №40.).

Вивчення української літератури як профільного предмета передбачає розширення обріїв філологічного та загальногуманітарного мислення школярів, озброєння їх методикою здійснення аналізу художнього твору за складнішими (порівняно з класами універсального профілю) схемами, вивчення літературних явищ у щонайширшому світоглядно-філософському та культурологічному контексті доби, в зіставленні з типологічно спорідненими явищами світової та національної культури, зі світовим літературним процесом.

Глибшим також при профільному вивченні курсу української літератури є й освоєння школярами теорії літератури, поетики, стилістики та ін. Більша кількість годин на вивчення предмета має пропорційно спрямовуватися на всі складники й напрями літературної освіти школярів (життєписи письменників, текстуальне вивчення творів, розвиток зв’язного мовлення, позакласне читання, виразне читання, літературу рідного краю й ін.).

За умов профільного навчання зростає також можливість учителя моделювати навчальний курс відповідно до власних методичних поглядів, вводячи додатковий матеріал або поглиблюючи методу його вивчення. Також у системі профільної освіти значно зростає обсяг самостійної навчальної діяльності школярів та урізноманітнюються її форми.

Профільне вивчення української літератури в старшій школі має ґрунтовне навчально-методичне забезпечення, яке враховує головні завдання та напрями поглибленої літературної освіти створює чітку методичну систему вивчення літератури як профільної дисципліни в класах філологічної спеціалізації (див., наприклад: ).

В умовах переорієнтування освітньої системи на розвиток особистісної сфери школяра, обов’язкового врахування в моделюванні курсу освоєння ним основ наук його здібностей, можливостей, потреб і запитів, посиленні спрямованості навчально-виховного процесу на плекання творчих здібностей і обдарувань учнівської молоді, створення умов для якнайповнішої реалізації творчого потенціалу талановитих вихованців значно зростає роль і вага роботи вчителя української літератури з філологічно обдарованими школярами. З метою піднесення на якісно вищий щабель організації та проведення роботи з філологічно обдарованими школярами в процесі вивчення української літератури з ініціативи департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України підготовлено методичні рекомендації відповідної тематики (автори – головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Валерій Федоренко, доктор педагогічних наук, професор кафедри методики вивчення світової літератури Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова Олена Ісаєва). Рекомендації містять обґрунтування методологічних засад організації та проведення роботи зі школярами, які виявляють здібності до вивчення предметів філологічного циклу, пропонують психолого-педагогічний коментар до вибору провідних методичних форм налагодження такої роботи на уроці літератури й у позаурочній діяльності, характеризують найбільш ефективні й перспективні інноваційні напрями плекання мовно-літературних здібностей учнівської молоді (друк рекомендацій див., наприклад: Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – №3; Українська мова та література. – 2007. – №15 та ін.).

Чимало з регіонів України мають перспективні напрацювання щодо питань організації цілісної системи розвитку природного потенціалу молодих поколінь у царині української філології. Цікавим є досвід педагогічних колективів Золотоніської гімназії Черкаської області, Українського гуманітарного ліцею м. Києва, Чернівецької гімназії №1, Луцької гімназії №14 та багатьох інших. У цих закладах різножанрові творчі роботи школярів друкуються окремими збірками, що дає змогу і підсумувати напрацювання талановитих школярів, і забезпечити подальший навчально-виховний процес самобутнім дидактичним матеріалом (наприклад: Добридень, слово!/ Літературний альманах Луцької гімназії №14. – Луцьк: Видавництво „Волинська обласна друкарня”, 2001. – 56 с.; та ін.).


^ СПЕЦІАЛЬНІ ТА ФАКУЛЬТАТИВНІ КУРСИ

З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Систему філологічної освіти як профільної має забезпечувати також впровадження в практику вивчення спецкурсів (курсів профільного доповнення) та курсів за вибором (факультативних курсів). Курси другого різновиду можуть пропонуватися не тільки учням класів філологічного профілю, але й профілів нефілологічних та негуманітарних, курси першого різновиду призначені для класів філологічного профілю, причому вивчатися можуть не тільки в класах зі спеціалізацією української філології, але й у класах зі спеціалізацією іноземної філології та комбінованими спеціалізаціями. Програми таких курсів розроблено з урахуванням актуальних завдань філологічної освіти молодих поколінь та профільної підготовки учнів середньої школи, сучасного стану літературознавства та супровідних і допоміжних дисциплін, потреб і запитів школярів, кола їхніх зацікавлень та інтересів, а також узвичаєних форм підготовки фахівців філологічної спеціалізації. Серед інших спецкурсів найперше слід згадати такі:

  • Спеціальний курс “Основи теорії літератури” (10-11 класи; автор Н.В.Невінчана) покликаний забезпечити засвоєння школярами головних категорій і понять літературознавства, концептуального осмислення ними суті, змісту, форми, функцій явищ художньої літератури та літературознавчих понять, вироблення вмінь аналізувати й характеризувати художній твір зі змістового й формального погляду, підготувати їх до теоретичного сприймання, осмислення, оцінювання й відображення явищ літератури, осягнення літературного процесу як цілісного потоку подій та явищ.

  • Спеціальний курс “Українська фольклористика” (10-11 класи; автори М.К.Дмитренко, Г.К.Дмитренко, Ю.М.Шутенко) спрямований на ознайомлення школярів із історією становлення та розвитку системи жанрів української усної народної творчості, змістовими й художніми особливостями фольклорних творів українців, на вироблення в них умінь і навичок аналізувати фольклорний твір у єдності його змісту й форми, відстежувати зв’язки між фольклором різних народів, а також розширюватиме поінформованість школярів щодо історії української фольклористики як науки, її інструментарію та найголовніших набутків.

  • Спеціальний курс “Історія української літературної думки” (10-11 класи; автор Н.В.Невінчана) сприятиме глибшому осягненню школярами історії становлення та розвитку українського літературознавства, знайомитиме їх із найвидатнішими літературознавцями України, зміцнюватиме зорієнтованість в методиці літературознавчого дослідження.

  • Спеціальний курс „Шевченкознавство” (11 клас; автор В.І.Пахаренко) дасть змогу школярам філологічної спеціалізації заглибитися в унікальний світ життя та творчості Т.Г.Шевченка, значно глибше, на ґрунтовній науковій основі осягнути змістові та художні виміри його спадщини, відстежити рефлекси творчої думки Кобзаря в пізніші часи.

Факультативні курси (курси за вибором) покликані комплексно зміцнювати літературознавчу підготовку учнів класів філологічного профілю, розширювати коло їхніх зацікавлень, побільшувати їхню зорієнтованість на предмети філологічного циклу, а учням нефілологічних профілів компенсувати нестачу гуманітарної підготовки. Міністерство освіти і науки України схвалило до використання в навчальному процесі програми таких факультутивних курсів:

  • Факультативний курс “Сучасна українська література” (10-11 класи універсального профілю; автори В.І.Пахаренко, Н.А.Пахаренко, О.І.Месевря, С.І.Січкар) вводитиме школярів у світ національного письменства останніх десятиліть, знайомитиме їх із чільними постатями українського постмодернізму та їхніми найяскравішими здобутками, формуватиме розуміння головних тенденцій сучасного літературного процесу в Україні, поглиблюватиме навички комплексного аналізу сучасного літературного твору.

  • Факультативний курс “Основи поетичної творчості” (10-11 класи філологічного профілю; автор Л.В.Перенчук) знайомитиме школярів із системою віршування в українській літературній традиції та особливостями форми поетичного твору, сприятиме виробленню в них умінь здійснювати різноаспектний аналіз поетичного твору, створюватиме належні умови для реалізації їхніх здібностей в царині поетичної творчості.

  • Факультативний курс „Аналіз ліричного твору” (автор А.В.Ткач) розрахований на вивчення у 8-9 класах та покликаний допомогти учням ґрунтовно й усебічно зрозуміти технологію поетичного мистецтва, поглиблено засвоїти закони версифікації, реалізувати власні літературні здібності.

  • Факультативний курс “Сонет в історії української та світової літератури” (10 клас філологічного профілю; автор В.Л.Федоренко) сприятиме глибшому ознайомленню школярів із сонетом, особливостями його змісту й форми, історією цього популярного поетичного жанру у світовому та українському письменстві, на прикладі найцікавіших зразків знайомитиме з вершинними здобутками цього жанру.

  • Факультативний курс “Українська усна народна творчість” (7-11 класи; автори М.К.Дмитренко, Г.К.Дмитренко, Ю.М.Шутенко) вводитиме школярів у світ національного фольклору, знайомитиме з особливостями цього різновиду художньої творчості, ідейно-художнім багатством кращих фольклорних зразків.

  • Факультативний курс „Українська еміграційна література ХХ століття” (11 клас універсального профілю; автор Г.Чирко) передбачає ознайомлення школярів з кращими надбаннями українського письменства за кордоном, пропонує комплексне вивчення

  • Факультативний курс “Література української діаспори” (10-11 класи філологічного профілю; автор В.Терехов) знайомитиме школярів із українським літературними процесом поза межами нашої землі, його етапами, кращими літературними надбаннями українців із різних країн світу, чільними представниками діаспорної прози, поезії, драматургії.

  • Факультативний курс “Українська сатирично-гумористична література” (10-11 класи універсального профілю; автор О.В.Ящук) сприятиме кращій зорієнтованості школярів у становленні та розвитку гумористично-сатиричної традиції в українському письменстві, ідейно-художніх особливостях українського гумору, творчості його найцікавіших представників.

  • Факультативний курс “Українська постмодерна література” (автор Г.Л.Бійчук), пропонований для вивчення протягом двох років (10-11 класи філологічного профілю) і розрахований на 35 годин за рік (1 година на тиждень), знайомитиме старшокласників із сучасним українським письменством (від 90-х років до сьогодення), світоглядними, художніми та стильовими орієнтирами літераторів нашого часу, специфікою постмодерного світосприйняття, специфіку змісту та форми його виявів, прищеплюватиме вміння аналізувати літературні явища цього періоду із застосуванням найновіших методик.

Деякі між згаданими програмами друкувалися у фаховій періодиці (див., наприклад: Пахаренко В.І., Пахаренко Н.А., Месевря О.І., Січкар С.І. Сучасна українська література. Програма факультативного курсу для 10-11 класів універсального профілю// Українська мова та література. – 2007. – № 2-4. – С. 3-31; Дмитренко М., Дмитренко Г., Шутенко Ю. Український фольклор/ програма спеціального курсу для 10-11-х класів філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів // Дивослово. – 2006. – №10. – С.24-34; Дивослово. – 2006. – №11. – С.19-28 та ін.). Частина поміж ними ввійшла до складу збірника: Українська мова й література. Програми факультативних та спеціальних курсів: 7-11 класи/ Випуск 1. – К.: Редакція журналу „Дивослово”, 2007. – 252 с. У середині 2007 року видавництво „Шкільний світ” здійснить видрук нового збірника програм факультативних та спеціальних курсів з літератури. Бібліографічний опис друкованих програм із зазначенням джерела опублікування подається в матеріалі: Федоренко В. Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови та літератури (бібліографічний покажчик)//Українська мова та література в середніх школах, ліцеях, гімназіях і колегіумах. – 2007. – №4. – С.56-57.

Деякі факультативні курси та спецкурси мають повне навчально-методичне забезпечення (див., наприклад: Невінчана Н.В. Теорія літератури в школі: У двох частинах. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2004; Ткач А.В. Аналіз ліричного твору. – Чернівці, 2006. – 40 с. та ін.). Деякі програми забезпечуються також науковою літературою та посібниками хрестоматійного типу. Наприклад, учителі, які працюватимуть за програмами факультативних курсів з українського фольклору, підготовленими М.К.Дмитренком, Г.К.Дмитренко та Ю.М.Шутенко, зможуть використати монографії їхніх авторів (Дмитренко М.К. Українська фольклористика: історія, теорія, практика. – К.: Редакція часопису “Народознавство”, 2001. – 576с.; Дмитренко М.К. Українська фольклористика ІІ половини ХІХ ст. – К.: Сталь, 2004. – 384с. та ін.) та впорядковані ними фольклорні збірки (Українські приказки та прислів’я. – К., 2000; Анекдоти про сімейне життя. – К., 2002; Народні байки. – К., 2003; Народні загадки. – К., 2001; Українські народні казки. – К., 2004; Ігрові веснянки. – К., 2005; Народний сонник. – К., 2005 та ін.). Для більшості з факультативних і спеціальних курсів з української літератури навчально-методичне забезпечення розробляється й готується до друку, оскільки тільки з належним супроводом вивчення того чи іншого факультативного курсу буде ефективним, а працю вчителя й учня буде поставлено на високому рівні. Проект реалізуватиме видавнича група „Основа” (Харків).

Маючи нагоду вибрати з цілого ряду пропонованих програм профільного доповнення курсу української літератури, вчитель-словесник зможе узгоджувати додаткову роботу щодо набуття дітьми попередніх уявлень про свій майбутній фах із власними професійними можливостями, із можливостями, запитами та інтересами самих учнів, із науково-методичною концепцією навчального закладу та його матеріально-технологіними можливостями.

Названими спецкурсами та факультативами комплект програм для профільного вивчення української літератури, підготовлений Міністерством освіти і науки України, не вичерпується, слід сподіватися, що й програми інших подібних курсів сприятимуть піднесенню рівня літературної освіти школярів. На регіональному рівні можуть використовуватися програми, авторами яких є досвідчені, висококваліфіковані вчителі, працівники методичних служб, науковці. Перед використанням у навчальному процесі області, району чи міста ці програми мають пройти належну фахову оцінку та можуть бути затверджені відповідними кафедрами обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська література вивчатиметься за програмою: Українська література: 6-12 класи. Програми для вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, М.М.Сулима, В.Л.Федоренко./ Програми з філологічних та суспільно-гуманітарних дисциплін для вечірніх загальноосвітніх навчальних закладів: 6-12 класи. – К.: Педагогічна преса, 2006. – С.81-196.

В.Л.Федоренко








Похожие:

Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови iconПрофесор І. П. Ющук уроки української мови
...
Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови iconРішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про затвердження програми розвитку І функціонування української мови у м. Харкові на 2008-2012 роки» від 20 червня 2008 року №173/08 харківська міська рада
Харківської міської ради 5 скликання Про затвердження програми розвитку і функціонування української мови
Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови iconРішення 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про затвердження програми розвитку І функціонування української мови у м. Харкові на 2008-2012 роки» від 20 червня 2008 року №173/08 харківська міська рада харківської області
Харківської міської ради 5 скликання Про затвердження програми розвитку і функціонування української мови
Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови iconДовідка про стан ведення учнівських зошитів з української мови, української літератури, російської мови та світової літератури
Мета перевірки: виконання та дотримання вчителями та учнями єдиного орфографічного режиму, якість і періодичність перевірки зошитів...
Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови iconЗаходи Полтавської області по виконанню Галузевої програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008- 2011 роки
...
Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови iconНаказ №682 м. Миколаїв Про затвердження заходів на виконання галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки
Затвердити заходи на виконання галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням...
Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови iconПоложення про навчальний кабінет української мови та створює умови для: організації колективного, індивідуального та диференційованого навчання; організації роботи гуртків та факультативів
Кабінет української мови було створено у 2000 році спільними зусиллями вчителів секції української мови. Це спеціально обладнана...
Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови iconКерівнику знз вчителю української мови
Методичні поради щодо написання власного висловлення з української мови та літератури
Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови iconНаказ №365 Про підсумки проведення І та ІІ етапів ХІІІ міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика
Тижня української писемності та мови в усіх навчальних закладах району був проведений І етап, а 24 листопада – ІІ етап конкурсу з...
Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови iconПерелік програми курсів за вибором та факультативів
Надійшли нові програми з географії, затверджені мон україни, для забезпечення допрофільної та профільної освіти
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©cl.rushkolnik.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы