Тема : Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго Вальтера Скотта icon

Тема : Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго Вальтера Скотта

НазваниеТема : Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго Вальтера Скотта
Дата конвертации23.01.2013
Размер191.01 Kb.
ТипДокументы

7 клас

Зарубіжна література

Тема: Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго” Вальтера Скотта.


Мета: з’ясувати втілення романтичного пафосу та створення історичного колориту в романі; розвивати вміння розрізняти порівняння, епітети та визначати їх роль у тексті, навички виразного читання, усного малювання, логічного мислення; перевірити знання основних фактів життя і творчості В. Скотта, теоретичне поняття про історичний роман;

розвивати вміння визначати теми й проблеми роману, вміння відповідати на поставлені запитання;

виховувати інтерес до історії, історичної літератури, виховувати любов до літератури, як мистецтва слова.


Обладнання: портрет В. Скотта, тексти роману В. Скотта „Айвенго”; малюнки учнів до твору; карта подорожі; кросворд; герби; феодальна драбина.


^ Тип уроку: урок-подорож


Методи: Метод „Прес”


Епіграф: У романі художник засобами мистецтва може перемогти те, що не в змозі здолати історія.

В. Скотт.


^ Хід уроку

Вчитель. Мене час, і письменники напишуть про нас з вами, про ту епоху, в якій ми живемо. Вона заслуговує на те. Але нас також цікавить, як жили раніше, що захоплювало й турбувало людей багато століть тому, що вони цінували, а що зневажали. Про це можна дізнатися з підручників історії, досліджень науковців, а також з найкращих зразків художньої літератури. Один із них – роман Вальтера Скотта „Айвенго”. Запитайте у своїх батьків, і ви дізнаєтесь, що більшість з них у дитинстві захоплювалися цим твором, хлопчики хотіли бути схожими на відважного лицаря Айвенго, а дівчатка – на розважливу й мудру леді Ровену.

Що ж так приваблювало юних читачів у романі? Це ми з’ясуємо на протязі уроку.


Тож вирушаємо у подорож до Шотландії. Стартуємо з біографічного передмістя.

Звучить інструментальна музика


Є у Шотландії, у самому центрі Единбурга, на Принцес-стрит, незвичайний пам’ятник. Ця величезна споруда складається зі стрілоподібної вежі 60-метрової висоти, що нагадує готичні собори. Під її покрівлею на постаменті, до якого ведуть сходи, статуя Вальтера Скотта з білого мармуру. Письменник сидить із книгою в руці. Поруч з ним улюблений собака, що самовіддано дивиться на хазяїна. У нішах вежі – фігури героїв з книжок В. Скотта.

Це одна з визначних пам’яток столиці Шотландії.

Але життя В. Скотта продовжується не стільки у білому мармурі, скільки в його чудових творах, серед яких „Айвенго” – найкращий.

  • Давайте пригадаємо біографію письменника. (Портрет, роки життя),

Учні розповідають біографічні відомості.


Біографія – життєвий і творчий шлях

^ ВАЛЬТЕР СКОТТ

(1771 - 1832)

Вальтер Скотт народився 15 серпня 1771 року в столиці Шотландії Единбурзі, в родині шотландського баронета, заможного юриста. Був дев'ятою дитиною в родині, у якій було дванадцятеро дітей. У січні 1772 року Скотт захворів на дитячий параліч, втратив рухливість правої ноги і назавжди залишившись кульгавим. Двічі (в 1775 і в 1777 роках) маленький Скотт перебував на лікуванні в курортних містечках Бат і Престонпанс. У 1778 році Скотт повертається до Единбурга. З 1779 року він навчається в единбурзькій школі, у 1785 році вступає до единбурзького коледжу.

Важливим для Скотта стає 1792 рік: в Единбурзькому університеті він витримав іспит на звання адвоката. З цього часу Вальтер Скотт стає поважною людиною з престижною професією, має власну юридичну практику. Двадцять четвертого грудня 1796 року Скотт одружується з Маргарет Карпентер, у 1801 році у нього народжується син, а в 1803 році - дочка. З 1799 року він стає шерифом графства Селкерк, з 1806 року - секретарем суду.

Перші літературні виступи В. Скотта припадають на кінець 90-х років: у 1796 році виходять переклади двох балад німецького поета Г. Бюргера "Ленора" та "Дикий мисливець", а в 1799 році -переклад драми І. В. Гете "Гец фон Берліхінгем". Першим оригінальним твором молодого поета стала романтична балада "Іванів вечір" (1800). Саме з цього року Скотт починає активно збирати шотландський фольклор і, як результат, у 1802 році видає двотомну збірку "Пісні шотландської межі". До збірки увійшло кілька оригінальних балад та безліч опрацьованих південно-шотландських легенд. Третій том збірки вийшов у 1803 році.

Вальтер Скотт, при слабкому здоров'ї, мав феноменальну працездатність: як правило, він публікував не менше двох романів на рік. Протягом понад тридцятирічної літературної діяльності письменник створив двадцять вісім романів, дев'ять поем, безліч повістей, літературно-критичних статей, історичних праць.

Романтичні поеми 1805-1817 років принесли йому славу видатного поета, зробили популярним жанр ліро-епічної поеми, що поєднує драматичну фабулу середньовіччя з мальовничими пейзажами та ліричними піснями у стилі балад: "Пісня останнього менестреля" (1805), "Марміон" (1808), "Діва озера" (1810), "Рокбі" (1813) та ін. Скотт став засновником жанру історичної поеми.

У сорок два роки письменник вперше подав на суд читачів свої історичні романи. Як і його попередники на цьому терені, Скотт називав численних авторів "готичних" й "антикварних" романів, особливо його захоплювала діяльність Мері Еджуорт, у творчості якої відображена ірландська історія. Але Скотт шукав свій власний шлях. "Готичні романи" не задовольняли його надмірним містицизмом, "антикварні" - незрозумілістю для сучасного читача.

Після довгих пошуків Скотт створив універсальну структуру історичного роману, провівши перерозподіл реального й вигаданого так, щоб показати, що не життя історичних осіб, а постійний ру> історії, який не може зупинити жодна з видатних особистостей, є справжнім об'єктом, вартим уваги художника. Погляд Скотта на розвиток людського суспільства називають провіденціалістським (від лат. Providence - Божа воля). Тут Скотт іде слідом за Шекспіром. Історичні хроніки Шекспіра осягали національну історію, але на рівні "історії королів". Скотт перевів історичних особистостей у площину тла, а на авансцену подій вивів вигаданих персонажів, на долю яких впливає зміна епох. Таким чином Скотт показав, що рушійною силою історії виступає народ, саме народне життя є основним об'єктом художнього дослідження Скотта. Його давнина ніколи не буває розмитою, туманною, фантастичною; Скотт є абсолютно точним у зображенні історичних реалій, тому вважається, що він розробив явище Історичного колориту, тобто майстерно показав своєрідність певної епохи. Попередники Скотта зображували історію заради історії, демонстрували свої видатні знання і таким чином збагачували знання читачів але заради самих знань. У Скотта не так: він знає історичну епоху детально але завжди пов'язує її з сучасними проблемами, показуючи, як подібні проблеми знаходили своє вирішення в минулому. Отже, Скотт -- творець жанру історичного роману; перший із них - "Уеверлі" (1814) - з'явився анонімно (наступні романи аж до 1827 року виходили як твори "автора "Уеверлі"").

У центрі романів Скотта лежать події, що пов'язані зі значними соціально-історичними конфліктами. Серед них - "шотландські" романи Скотта (що написані на основі шотландської історії) -"Гай Маннерінг" (1815), "Антикварій" (1816), "Пуритани" (1816), "Роб Рой" (1818), "Легенда про Монтроза" (1819). Найбільш вдалими з-поміж них є "Пуритани" і "Роб Рой". У першому зображено повстання 1679 року, що було спрямоване проти реставрованої 1660 року династії Стюартів; герой "Роб Роя" - народний месник, "шотландський Робін Гуд".

У 1818 році з'являється том Британської енциклопедії зі статтею Скотта "Лицарство". Після 1819 року посилюються протиріччя у світогляді письменника. Ставити гостро, як раніше, питання класової боротьби Скотт більше не наважується. Проте тематика його історичних романів стала помітно ширшою. Виходячи за межі Шотландії, письменник звертається до давніх часів історії Англії і Франції. Події англійської історії зображено в романах "Айвенго" (1820), "Монастир" (1820), "Абат" (1820), "Кенілворт" (1821), "Вудсток" (1826), "Пертська красуня" (1828). Роман "Квентін Дорвард" (1823) присвячений подіям у Франції часів правління Людовіка XI. Місцем дії роману "Талісман" (1825) стає східне Середземномор'я. Якщо узагальнити події романів Скотта, то ми побачимо особливий, своєрідний світ подій і почуттів, гігантську панораму життя Англії, Шотландії і Франції протягом кілько століть, з кінця XI до початку XIX століття.

У творчості Скотта 20-х років, при збереженні реалістичної основи, часом збільшується присутність і суттєвий вплив романтизму (особливо в "Айвенго" - романі з епохи пізнього середньовіччя). Особливе місце в ній посідає роман із сучасного життя "Сент-Ронанські води" (1824). У критичних тонах показано обуржуазнення дворянства, сатирично змальовується титулована знать. У 20-х роках було опубліковано низку творів Вальтера Скотта на історичні та історико-літературні теми: "Житія Наполеона Бонапарта" (1827), "Історія Шотландії" (1829 - 1830), "Смерть лорда Байрона" (1824). Книга "Життєописи романістів" (1821 - 1824) дає змогу уточнити творчі зв'язки Скотта з письменникам XVIII століття, особливо з Г. Філдінгом, якого він називав "батьком англійського роману".

Зазнавши наприкінці 20-х років фінансового краху, Скотт за кілька років заробив стільки, що майже повністю розрахувався з боргами, які перевищували сто двадцять тисяч фунтів стерлінгів. У житті він був зразковим сім'янином, людиною доброю, чутливою, тактичною, вдячливою; любив свій маєток Ебботсфорд,- який перебудував, зробивши з нього невеличкий замок; дуже любив дерева, свійських тварин, хороше застілля в сімейному колі. У 1830-1831 Скотт зазнає три апоплексичні удари. Помер він від інфаркту 21 вересня 1832 року.

Створивши історичний роман, Скотт встановив закони нового жанру й блискуче втілив їх на практиці. Навіть сімейно-побутові конфлікти він пов'язав з долями нації й держави, із розвитком суспільного життя. Творчість Скотта суттєво вплинула на європейську та американську літератури. Саме Скотт збагатив соціальний роман XIX століття принципом історичного підходу до подій. У багатьох європейських країнах його твори лягли в основу національного історичного роману.


  • Назвіть відомі вам історичні романи В. Скотта. („Роб Рой”, „Ричард Левове Серце”, „Айвенго”)

  • Скільки творів написав письменник, назвіть?


Всього їх було написано 26 – деякі в кількох томах. Тобто кожного року письменник створював один-два романи, а це тисячі сторінок, що вмістили загалом 2836 персонажів, включаючи 37 коней і 33 собаки. Цифри викликають захоплення і повагу, бо за ними криється не тільки талант письменника, а й величезна праця.


  • Молодці Ми доїхали до історичного передмістя, яке має назву „Занурення в епоху”


Епоха середньовіччя охоплює період V – XV ст., цей період прийнять називати феодальним. Серед феодалів не було рівності, систему залежності можна побачити, звернувшись до феодальної драбини. (Додаток) Подивіться, будь-ласка, на схему. На вищому щаблі знаходиться король, далі – герцоги і графи, а завершують драбину лицарі.

  • Як ви вважаєте, від чого залежить місце розташування груп феодалів? (Місце розташування залежить від кількості землі, заможних селян, слуг).

  • Господарство середньовіччя тривалий час було натуральним, скільки все, що виготовлялось і вирощувалось, йшло на задоволення потреб маєтку, а не для продажу. Усім цим займались селяни, які залежали від своїх панів.

  • Історія середньовіччя пов’язана з нескінченними війнами. Лицарське військо на той час, коли не було вогнепальної зброї, являло собою могутню, нездоланну силу. Основу лицарського озброєння складали важкий меч, спис, щит. Тіло лицаря захищала кольчуга із залізних кілець, голову вкривав залізний або сталевий шолом із рухливим забралом для захисту обличчя.

  • Загальна вага обладунків складала 45-55 кг. Опанування лицарського ремесла потребувало особливої підготовки, яке починалося з дитинства.

  • Велику увагу приділяли вихованню порядності, естетичному смаку, релігійності. Вчили грати в шахи, співати, грати на лірі, складати вірші.

  • Досягнувши 21 року, юнак, який успішно пройшов усі випробування, ставав лицарем. В церкві юнак давав урочисту клятву захищати віру, допомагати слабким і знедоленим, дотримуватися слова, бути мужнім, уникати пихатості, марнотратства, скнарості

  • Ми добрались до наступної зупинки. Це Геральдичне передмістя, де й відпочинемо.

(На дошці герби лицарів)

  • В історичній науці існує допоміжна наука, яка вивчає правила складання гербів, - геральдика. Для дворян дуже важливим було правильно скласти герб. У середні віки навіть були люди, які займалися складанням гербів. Під час складання використовувались спеціальні кольори: золотий, сріблястий, зелений, червоний, блакитний, чорний. На гербах зображували різні алегоричні символи, представників рослинного та тваринного світу.

  • Крім зображень, на лицарських гербах розміщували девізи – короткі вислови, які слугували поясненням змісту герба. Часто вони вживалися лицарем як бойовий вигук.


До речі і в наш час у Великій Британії, шануючи традиції, надають лицарські звання вченим, артистам, спортсменам.


  • Наступна зупинка „Історичний роман”.


Вальтера Скотта вважають засновником історичного роману в світовій літературі. Виник цей жанр у 1814 році.

Коли В. Скотт задумав писати твори на історичні теми, він був переконаний, що найбільш вдалою формою для таких оповідей буде роман. цей жанр дає змогу авторові охопити багато подій за тривалий проміжок часу, відтворити кілька сюжетних ліній і зобразити велику кількість персонажів.

Вальтерові Скотту належить вироблення основних вимог до історичного роману. Письменник зумів поєднати у творах історичні факти з художнім вимислом.


Історичний роман – епічний прозовий твір, у якому в художній формі відтворено події та особи певного історичного періоду.


Назвіть головні ознаки історичного роману:

  • епічний жанр;

  • сюжет – зображення подій певного історичного періоду;

  • опора на історичне джерело;

  • герої – історичні та вигадані особи;

  • поєднання історичних фактів із художнім вимислом; автор об’єктивно показує історичні події, але має свій погляд на них;

  • мова розповіді характерна для епохи автора.




  • Зразками історичного роману в англійській літературі є „Айвенго” В. Скотта, у французькій „Собор Паризької Богоматері” В. Гюго, в українській – „Чорна рада” Пантелеймона Куліша.


Роман „Айвенго” (1820 рік) – чи не найпопулярніший з усіх романів В. Скотта. У творі зображено кінець довготривалої боротьби між саксами та норманами, яскраво змальовано бурхливу картину минулого Англії. В основу роману покладено традиційне для письменника переплетіння любовної та політичної інтриг. У центрі розповіді перебуває закохана пара – лицар Айвенго та леді Ровена, доля і благополуччя яких повністю залежить від розвитку історичних подій.


  • Ми доїхали до зупинки „Айвенго – головний герой. інші герої роману”.

  • „Обов’язок! То величне, велике слово. Це саме те велике, що підносить людину над самою собою”, говорив німецький філософ Емануїл Кант. Для головного героя роману святим обов’язком є служіння лицарській честі.


Айвенго – ідеальний лицар. Пряме і переносне значення слова лицар зберігаються, коли йдеться про його. Створюючи образ Айвенго, письменник нагадує своїм співвітчизникам про поняття, найважливіші для благородної людини: чесність, справедливість, любов до вітчизни, вірність прекрасній дамі.

В образі Айвенго втілені ті риси, які письменник хотів би бачити і у сучасних його аристократах.


^ ЛИЦАР - ЗА ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ В ЗАХІДНІЙ ЕВРОПІ – ФЕОДАЛ, ЯКИЙ НАЛЕЖАВ ДО ВІЙСЬКОВО-ЗЕМЛЕВЛАСНИЦЬКОГО СТАНУ. КІННИЙ ВОЇН ІЗ ВАЖКИМ ОЗБРОЄННЯМ ТА ПОВНИМ СПОРЯДЖЕННЯМ.


"Айвенго" (1820)

Роман "Айвенго" - чи не найпопулярніший з усіх романів Вальтера Скотта. У творі зображено кінець довготривалої боротьби між саксами та норманами, яскраво змальовано бурхливу картину минулого Англії за перших часів феодалізму. В основу роману покладено традиційне для В. Скотта переплетіння любовної та політичної інтриг. У центрі розповіді перебуває закохана пара - лицар Айвенго та леді Ровена, доля і благополуччя яких повністю залежать від розвитку історичних подій.

Конфлікт розгортається між двома ворогуючими таборами: норманами, які завоювали Англію в кінці XI століття, та англосаксами, які володіли нею вже впродовж кількох століть, витіснивши, у свою чергу, племена бриттів. Герой діє на тлі мальовничих історичних подій, він відданий кодексу честі, у будь-якій ситуації поводиться відповідно до почуття обов'язку й зберігає вірність прекрасній коханій. Айвенго - справжній лицар, оскільки здійснює всі вчинки, що відповідають лицарському кодексу честі

Під маскою паломника-пілігрима - він єдиний, хто зглянувся на слабкого старця - лихваря Ісаака, поступився йому місцем біля вогнища. Анонімно він викликає на бій лицаря Храму нездоланного Буагільбера; заступається за честь сина Седріка (тобто за свою власну, але ж знову анонімно); рятує Ісаака від пограбування та смерті; перемагає в кількох поєдинках лицарів-тамплієрів; змагається разом із Річардом Левове Серце; бере участь у хрестовому поході; рятує красуню Ревекку, протягом усього роману не зраджуючи лицарським поняттям честі.

Побудований на захоплюючому відгадуванні загадок, що послідовно виникають (таємниця сина Седріка Сакса, таємниця пілігрима, таємниця Лицаря, Позбавленого Спадку, таємниця Чорного Лицаря) роман поєднує в собі інтригу, мальовниче видовище й філософське осмислення подій.

Крім Айвенго, в романі присутній ще один справжній лицар. Звичайно ж, це Річард Левове Серце. Річарда з роману понад усе цікавить життя простого мандрівного лицаря, для нього найдорожче -слава, яку він здобуває самостійно своєю твердою рукою й мечем, ніж перемога, здобута на чолі стотисячного війська. Це про нього Ревекка, яка спостерігала з башти за поєдинком, каже: "Він йде на битву, мов на веселий бенкет. Не тільки сила м'язів керує його ударами - здається, ніби він усю свою душу вкладає в кожен удар, що наносить ворогу. Це страшне і величне видовище, коли рука й серце однієї людини перемагає сотні людей". Важливо вказали на відмінності між історичним прототипом і його літературним двійником.

Справжній лицар Айвенго, якого не існувало в дійсності, та справжній лицар Річард Левове Серце чий історичний образ, м'яко кажучи, не зовсім відповідає романтичному образу необхідні Вальтеру Скотту для втілення в романі власних ідей, причому він прекрасно усвідомлює те, що реальний Річард І не був романтичним лицарем без страху й догани.

Особливу увагу в романі привертають жіночі образи. Якщо білява леді Ровена являє собою досить типовий романтичний образ прекрасної дами, заради якої лицар здійснює свої подвиги і яка у фіналі блискуче грає роль заслуженої винагороди, то образ красуні-єврейки Ревекки більш складний. Через своє походження вона поставлена в особливе становище. Смілива й великодушна Ревекка висловлює своє ставлення до подій, що відбуваються, які гідні вуст свого творця. Вступаючи у суперечку з Айвенго, в якого вона таємно закохана, Ревекка називає лицарські подвиги пожертвою демону марнославства та самоспалювання перед Молохом. Ревекка також має власні поняття про честь, вона дорікає Буагільберу в тому, що він збирається заради неї зрадити своєму Ордену та своїй вірі. Саме вона в ситуації вибору між життям і смертю веде філософські суперечки з непокірливим храмівником про роль долі. Вона здатна об'єктивно оцінити характер свого жорстокого викрадача Буагільбера. Вона приречена бути нещасливою: Ревекка втілює ідею автора про те, що "самовідречення і пожертва своїми пристрастями в ім'я обов'язку рідко бувають винагороджені і що внутрішня свідомість виконаних обов'язків дає людині справжню винагороду - душевний спокій, який ніхто не може ні відібрати, ні дати". Дослідники творчості В. Скотта зазначають, що у своїх романах письменник осмислює філософські ідеї історичного розвитку. З точки зору Скотта, історія розвивається за особливими законами, суспільство проходить через періоди жорстокості, поступово просуваючись до більш морального свого стану. Ці періоди жорстокості пов'язані з боротьбою підкорених народів зі своїми покорителями, а в результаті кожен наступний етап розвитку, примиряючи ворогуючих, робить суспільство більш досконалим.

Недаремно роман "Айвенго" закінчується весіллям Айвенго та Ровени, і присутні під час одруження знатні нормани й сакси розуміють, що "мирними засобами могли досягти набагато більших успіхів, ніж у результаті ненадійного успіху в міжособовій війні", "побачили в союзі цієї сім'ї запоруку майбутнього миру і згоди двох племен; з того часу ці ворогуючі племена злились і втратили свою відмінність".


  • І наступна зупинка – це завдання розгадати кросворд, який називається „Герої та пригоди”













В

а

л

ь

т

е

р




є

в

р

е

й

























Р

о

в

е

н

а













Р

е

б

е

к

к

а













т

у

р

н

і

р
















Б

у

а

г

і

л

ь

б

е

р







Д

ж

о

н

















По горизонталі

  1. Ім’я письменника (Вальтер)

  2. Як іще говорять на Ісаака? (Єврей)

  3. Дама, перед якою схилявся сам благородний Седрік. (Ровена)

  4. Жінка, котра не побоялася дати відсіч домаганням Бріана і Буагільбера. (Ребекка).

  5. Змагання між лицарями. (Турнір)

  6. Ім’я лицаря в романі „Айвенго”. (Буагільбер)

  7. Людина, котра єдина мала право зупинити турнір. (Джон принц)


По вертикалі

  1. Лицар, котрий приховував своє обличчя на турнірі. (Айвенго)




  • На цій зупинці лицар пропонує вам взяти участь


1. В літературно-історичному лицарському турнірі, але ми будемо змагатися не мечем та списом, а розумом та ручкою.

  • Відкриваємо робочі зошити, записуємо:

  1. Дата

  2. Класна робота

  3. Літературно-історичний лицарський турнір




Запитання

Відповіді

1. Жанр роману „Айвенго”

1. Історичний

2. Король Англії кінця ХІІ ст.

2. Ричард І Левове Серце

3. Лицарські змагання.

3. Турнір

4. Переможець першого дня турніру.

4. Айвенго

5. Ім’я лицаря, позбавленого спадщини.

5. Айвенго

6. Наука, яка вивчає правила складання гербів.

6. Геральдика

7. Ім’я батька Ребекки.

7. Ісаак

8. Роман побудований на історичних подіях?

8. Історичний роман

9. З ким одружився Айвенго. Ім’я написати?

9. Ровена

10 У якому році написав В. Скотт роман „Айвенго”?

10. 1820 рік

11. В якому віці юнаки ставали лицарями?

11. В 21 рік

12. Хто вилікував Айвенго після турніру?

12. Ребекка




  1. Літературний диктант.

(Метод „Прес”) Вставте пропущені слова.


В. Скотт народився 15 серпня 1771 року в столиці Шотландії Единбурзі, в родині заможного юриста. Був дев’ятою дитиною в сім’ї, в якій було дванадцятеро дітей. У січні 1772 року Вальтер захворів на дитячий параліч і втратив рухливість правої ноги, назавжди залишився кульгавим. В. Скотт творець жанру історичного роману, яскравий приклад – роман „Айвенго”. Історичний роман – різновид роману, в якому історія тісно переплітається з авторським вимислом, а реальні особи співіснують з вигаданими особами. В. Скотт помер від інфаркту 21 вересня 1832 року.


  • Наступна зупинка у нас на виставковій галявині, де ми ознайомимось з малюнками учнів

(Зображені на малюнках герої роману „Айвенго”, які найбільше запам’ятались та сподобались учням).


  • Ми доїхали до останньої зупинки на галявині „Я-поет”.

Вам було домашнім завданням написати міні-твір про роман, головного героя, інших дійових осіб твору. Всі завдання виконали? Хто бажає розповісти? Прошу.


Домашнє завдання Біографію М. Гоголя „Тарас Бульба. (читати).


Підсумок уроку.

  • Сьогодні на уроці ми подорожували сторінками біографії письменника, роману „Айвенго”,;

Всім присутнім я бажаю відваги, поваги та успіхів, особливо в навчанні.

На цьому урок завершено

До побачення!




Похожие:

Тема : Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго Вальтера Скотта iconКонтрольная работа по истории зарубежной литературы. По роману В. Скотта «Айвенго»
Этой тенденции сопутствовал ряд исторических событий, который заставил западную интеллигенцию пересмотреть свои взгляды на государственный...
Тема : Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго Вальтера Скотта iconТема. Історія і доля Айвенго; його відданість, чесність, благородство. Мета
Мета: закріпити вивчене про історичний роман, удосконалювати навички аналізу художнього образу, порівняльної характеристики персонажів,...
Тема : Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго Вальтера Скотта iconРеферат на тему Трагедія українського народу в романі Барки "Жовтий князь" зображення національної трагедії українського народу в романі василя барки «жовтий князь» зміст стор
Тема голоду у романі Василя Барки «Жовтий князь» стає об’єктом дослідження Н. Бернадської
Тема : Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго Вальтера Скотта iconУрок української літератури в 11 класі тема: Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського «Вершники» мета: систематизувати знання учнів про життєвий І творчий шлях ю яновського
Обладнання: портрет Ю. Яновського, текст роману «Вершники»,плакат зі словами М. Половця, ілюстрація картини «Буря на морі»
Тема : Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго Вальтера Скотта iconПісля пригод в Латинській Америці, Австралії Елен Гленарван не зможе жити без пригод І подорожей. Подружжя Гленарван придбало на „Дункан” потрібне для далеких мандрівок оснащення І відправилось вивчати незвідані землі Африки.
Подружжя Гленарван придбало на „Дункан” потрібне для далеких мандрівок оснащення І відправилось вивчати незвідані землі Африки. З...
Тема : Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго Вальтера Скотта iconВосточный берег Крыма
Г. Судак – это прекрасные мелкогалечные и песчаные пляжи, уютные бухты, колорит средневековой Генуэзской крепости, близость заповедника...
Тема : Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго Вальтера Скотта iconУрок пам’яті
Випустити історичний бюлетень «Українська Корюківка, 1943: злочин проти людства»
Тема : Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго Вальтера Скотта iconТемы рефератов по литературе Басни И. А. Крылова. Русский национальный колорит басен. «Мильон терзаний»
«Мильон терзаний» Чацкого. Его поражение и победа в борьбе с фамусовским обществом
Тема : Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго Вальтера Скотта iconЯкщо хочеш бути здоровим!” Свято здоров’я у 4 класі
Ех, сумно жити в школі! ніяких тобі пригод, небезпек. Одні тільки перерви та уроки. Нудьга !
Тема : Історичний колорит та романтика пригод у романі „Айвенго Вальтера Скотта iconЯкщо хочеш бути здоровим!” Свято здоров’я у 4 класі
Ех, сумно жити в школі! ніяких тобі пригод, небезпек. Одні тільки перерви та уроки. Нудьга !
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©cl.rushkolnik.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы