Доповідь на тему: Життя і творчість Миколи Лисенка icon

Доповідь на тему: Життя і творчість Миколи Лисенка

НазваниеДоповідь на тему: Життя і творчість Миколи Лисенка
Дата конвертации29.12.2012
Размер102.65 Kb.
ТипДокументы

РКЗО «Володимирівська СЗШ І-ІІІ ступенів»


Доповідь

на тему:

«Життя і творчість Миколи Лисенка

(1842 –1912)»

Виконали: учениці 9 класу

Дудник Ірина

Яремко Катерина

Вчитель:

Шаповал Марія Миколаївна


с. Володимирівка

2011 рік.

В українській художній літературі, театрі, музиці найповніше і найглибше віддзеркалюються душа народу, його найбільш заповітні прагнення та сподівання. Ось чому саме вони найбільш яскраво засвідчили і ХІХ ст., що процес відродження української нації триває.

Основоположником української класичної музики, національної музичної творчості, професійної музичної школи в Україні є ^ Микола Віталійович Лисенко (1842 – 1912).

Етапами життєвого шляху М. В. Лисенка. Народження в селі Гринька Кременчуцького повіту Полтавської губернії в сім'ї дрібного поміщика. Перша вчителька – мати Ольга Яремівна – досить здібна піаністка, яка виходила з полтавського поміщицького роду Луценків, здобула освіту в Петербурзькому Смольному інституті шляхетних дівчат. У старовинному роді Лисенків, який вів свій початок від козаків, жив волелюбний дух. Рідний дядько по батькові Андрій Романович виконував історичні пісні й думи.

Центральним твором Лисенка, як відомо, є героїко-епічна опера «Тарас Бульба». Уривки з цієї опери і фільмі відображають кращі риси характеру народу, що бореться за свою свободу . Героїко-патріотичні образи опери ( Тарас, Остап, Кобзар, народ) ніби виростають із шевченківських «Гайдамаків» та інших зразків волелюбної поезії великого Кобзаря.

Зрозуміло, що весь вивчений ним колосальний фольклорний матеріал М. Лисенко прагнув увести в сучасну його музику. Доробок композитора величезний – сім випусків «Збірника українських пісень» (120 пісень), збірник «Молодощі» (весняні ігри) – всього 600 пісень ; перші в Україні опери для дітей «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна».

Лисенко – батько української музики. Так, у 1903р. музична громадськість Києва, Львова та інших міст широко святкували 35-річчя його творчої діяльності і на зібрані гроші передбачали купити ювілярові будинок, проте М.Лисенко у 1904році відкрив у ньому в Києві музично-драматичну школу, яка з 1913р почала носити його ім'я і в якій композитор пропрацював до останнього дня.

Біографія М. Лисенка вміло переплітається із звуками його видатних творів. Вдало відтворено зв'язок батька української музики з розвитком в Україні музичної освіти. Єдине, чого не простежили автори, як то було у фільмі про М. Заньковецьку, -- це вплив діяльності та творчості М.Лисенка на розвиток музичного мистецтва на західноукраїнських землях. А вплив був… Так, у визначальну культурну подію вилилося перебування композитора на Галичині. У грудні 1903р. М.Лисенко відвідав тоді Тернопіль, Львів, Станіслав, Коломию і Чернівці. На Прикарпатті, як і всюди, йому підносили численні вітальні адреси й вироби гуцульських умільців. У своїх «Збірниках народних пісень» М. Лисенко вмістив ряд пісень, записаних на Прикарпатті, зокрема, пісня про ватажка карпатських опришків Олексу Довбуша. Твори композитора були дуже популярними на Станіславщині, а дитячу оперу»Коза-дереза» вперше в 1892р. виконали діти села Тишкивці на Городенківщині.

….Лисенко безвиїзно проживав у Києві, давав уроки музики, займався нею в інституті, де дістав місце інспектора музики, працював і в приватній школі Брюменфельда, а потім і в школі Тутковського, в якій викладає й дотепер. Уроки, уроки, уроки забирали весь його час, дуже виснажували, однак зменшити їх не можна було. для прожиття потрібні були гроші, сім'я збільшувалася, а коли і залишалися хвилини для відпочинку, то треба було їх віддавати якій-небудь громадській справі. треба дивуватися, звідки він відкривав якісь миті для творчості. А вона не припинялася. за цей час Лисенко закінчив «Тараса Бульбу» і майже зовсім оркестрував його, написав для дітей три опери, створив багато культурних мелодій для одного, трьох голосів, видав чимало хорів, збірок народних пісень, скомпонував багато чудових п'єс не тільки для фортепіано, але для скрипки, флейти і для оркестру. незважаючи на вік і страшенну перевтому в погоні за черствим куском хліба, незважаючи навіть на хворобу, яка завдавала йому за останні роки великих страждань , -- сила духу і віра в правоту своїх переконань у нашого славного композитора такі глибокі, що і досі в ньому неослабно підтримують енергію у всіх видах його багатосторонньої діяльності, а перед силою таланту відступають і все перемагають роки. Хвороба й виснажлива праця не вбила в ньому творчої продуктивності, він усе ще створює нові високопродуктивні твори: крім елегійних дріб'язків для фортепіано, глибоко зворушливих мелодій для світу, гарний гармонізацій для хору, він за останні роки написав музику і для моєї п'єси «Чарівний сон» і пише дві двоактні опери «Сафо» ( лібрето Л. М. Старицької) і «Остання ніч » (лібрето моє) (118).

Славетний український композитор Микола Віталійович Лисенко мав величезну популярність. У «Спогадах» Євгена Чикаленка є такий епізод: «Тієї зими сенсацію серед харківських українців зробив приїзд М.Лисенка на постановку оперною трупою Медведєва його опери «Різдвяна ніч».

… В готелі у Лисенка просто двері не зачинялися, така сама маса народу до нього ходила і по ділу, і без діла, аби побачити нашого славного композитора і патріота.»

Влітку 1878року Микола Лисенко брав участь в археологічній експедиції на острові Хортиця, переправлявся через дніпрові пороги, познайомився з Д.І.Яворницьким. Усе це утвердило великого композитора на думці про необхідність створення національної опери «Тараса бульба».

З Києва Лисенко відправився пароплавом по Дніпру і вперше відвідав Катеринослав та познайомився з його околицями. В листі до нареченої він із захопленням розповідає про своє враження від поїздки, про переправу 21 червня на дубах через пороги з с. Лоцманська Кам'янка: «вирішили і далі їхати через пороги аж до найбільшого -- Ненаситецького. Що за розкішна природа коло цих порогів! Такі грандіозні околиці: береги скелями вкриті. А Дніпро реве та шумить, стиснути камінням впоперек від краю до краю…»

Повернувшись після навчання до Києва у 1876 році, Микола Віталійович взявся за створення хору.




його учасників був різноманітним: студенти університету, робітники, службовці, семінаристи. особливо важко було залучити жінок. Вищих жіночих курсів тоді ще не було, а гімназисткам суворо заборонялося брати участь в таких концертах. солістками стали швачки та робітниці різних канцелярій. Тоді ж Лисенко вирішує розширити концертну діяльність хору в ромках всієї України. В 1893, 1897, 1899 та 1902 роках хор здійснив чотири подорожі по Україні. Один з його учасників, Євген Кротевич згадує: «Подорож мала винятковий, навіть тріумфальний успіх.

На концерти в повітові міста, не кажучи вже про губернські, з’їжджалися за десятки верств. А після концертів улаштували Миколі Віталійовичу й хору гарячі овації».

Під час четвертої подорожі влітку 1902 року хор виступав у Катеринославі на Павлограді. До цієї поїздки готувалися декілька місяців. Найближчим помічником композитора були Я.П. Гулак-Артемовський, залізничник, близький родич співака та автора «Запорожця за Дунаєм», а також К.Г.Стеценко, який став пізніше відомим українським композитором. Значну фінансову та організаційну допомогу надав І. Д. Яневський, брат дружини відомого фольклориста та українського композитора П.Д. Демуцького. І ось 11 червня 1902року валка з 30 возів виїхала з Києва. Попереду стелилася дорога по Київській, Полтавській, катеринославській та Волинській губерніях. У дорозі доводилося не тільки переборювати різноманітні «височайші» та місцеві заборони на концерти, але з'ясовувати стосунки з царськими чиновниками з приводу доносів на «народного композитора, сеющего крамолу в умах малороссов», без котрих не обійшлася жодна поїздка.

У листі до дітей Микола Віталійович писав у червні 1902 року: «До сих пір нам добре жилося, і приймали нас на Полтавщині дуже добре, як земляків. У Кременчуці, як три роки тому, було погано, бо великі міста вимагають хорошої реклами, і то попередньої… в Катеринославі перший концерт зібрав теж мало публіки, тому що ніхто в місті про нього не знав, а другий день був уже кращим». Засмучення від трохи невдалого початку скрасила зустріч з Д.І. Яворницьким. друзі провели день в музеї, згадуючи поїздку через пороги, ділилися творчими планами.

В складі групи 1902 року було 32 співаки і два провідних солісти Великого театру : С. К. Горянський (тенор) і М.П. Свириденко (баритон). професор Московської консерваторії М.М. Політов-Іванов, побувавши на концерті на ст. Лозова, висловив своє захоплення подвигом Лисенка, який влаштував у провінції концерти, з якими не соромно було виступати і в Москві. Концертна діяльність великого композитора мала ще й благодійний характер.

У роки першої російської революції Микола Віталійович пише музику на слова І.Я. Франко « Вічний революціонер» і до кінця життя працює над музикою до творів Т.Г. Шевченка. Знайомство з « Кобзарем» у Лисенка відбулося ще в юнацькі роки і стало невичерпним джерелом творчого натхнення для створення Знайомство з « Кобзарем» у Лисенка відбулося ще в юнацькі роки і стало невичерпним джерелом творчого натхнення для створення 84 різноманітних музичних творів на слова великого Тараса.

1904 року в Києві відкрилася «Музично-драматична школа М.В. Лисенка». Так здійснилася заповітна мрія великого композитора. Щасливий випадок допоміг у відкритті цієї школи. У дні святкування 35-річчя творчої діяльності Миколи Лисенка громадськість зібрала декілька тисяч рублів для придбання дачі. Микола Віталійович ці гроші вклав у створення школи, запросив гарних викладачів і звільнив половину учнів від плати за навчання, надавши можливість багатьом обдарованим дітям з бідних родин отримати безкоштовну освіту.

Микола Віталійович Лисенко помер 6 листопада 1912 року. він залишив величезний творчий спадок: понад тисячу самобутніх, різних за формою творів. У тому числі 11 опер, серед яких особливу популярність здобули у глядачів «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда», дитячі опери «Коза-дереза», «Пан Коцький».

На початку 20-х років у Катеринославі діяла капела імені Миколи Лисенка. такий же колектив діяв у 1941-1943 роках. У Дніпропетровську іменем композитора названо провулок у Ленінському районі.

В історичному музеї імені Д.І.Яворницького зберігаються цінні документи -- п'ять листів-оригіналів Лисенка і Яворницького. З них видно, що тепла приязнь між видатними композитором та пристрасним істориком Запорозької Січі виникла насамперед зі спільної та тяжкої на ті часи праці на ниві вітчизняної національної культури. Любов до свого народу, його історії та культури, до усної народної творчості єднала обох митців і зміцнювали їхні дружні взаємини. Як відомо, у своїй композиторській роботі Лисенко постійно цікавився народною музою, і мабуть, найбільше в цьому полягає секрет невмирущості його творів.

Але поряд з музичними творами, Лисенка цікавить і словесний фольклор. У 90-х роках минулого століття він задумав зібрати побільше народних пісень і видати їх окремою збіркою. З цією метою він звертається в редакції губернських газет, а також до всіх, кому дорога народна пісня, з проханням сприяти йому в цій важливій справі. Яворницький відгукнувся одних з перших. Лисенка турбувало і те, що не цінується старовинні пісні. Його цікавили історичні, а також обрядові народні пісні-колядки, щедрівки, веснянки, купальські; саме ці пісні він хотів зібрати з усіх куточків України і видати, по можливості, повний їх збірник.

Не випадково композитор звернувся саме до Яворницького, який більшу частину свого життя проводив у продажах, постійно шукаючи нові свідчення героїчного життя проводив у подорожах, постійно шукаючи нові свідчення героїчного минулого, колишньої слави запорозької. Йому часто доводилося разом з селянами зоряними вечорами співати народних пісень. Такі пісні Яворницький не міг не занотувати. Та й не тільки пісні, а й приповідки, дотепи, анекдоти – все він занотовував, записував, осмислював, бо в цьому виражалася душа народна, бив здоровий струмінь народної мудрості. Частину таких записів Яворницький вміщував у своїх історичних працях, частина залишилася в рукописному вигляді. І коли Лисенко попросив допомогти фольклорним матеріалом, Яворницький пообіцяв надіслати йому рукописний збірник. Дмитро Іванович був натурою музикальною, тож пообіцяв Лисенкові проспівати йому ці пісні.

Коли Лисенко роз'їжджав Україною зі своїм хором, йому часто доводилося натрапляти на перешкоди з боку уряду. І траплялося так, що подолати ті перешкоди композитору допомагав Яворницький.

Дмитро Яворницький, активний просвітитель і популяризатор народної музики, нерідко організовував концерти кобзарів, які не могли не цікавити Миколу Лисенка.

Взаємна повага і щира прихильність між Лисенком та Яворницьким збереглися назавжди.

«Ще не вмерла Україна»

Слова 1862 році написав поет, фольклорист, етнограф, член Російського географічного товариства Павло Чубинський. опубліковані 1863року текст швидко поширився серед інтелігенції. Музику на ці слова написав Михайло Вербицький і Микола Лисенко.

Зупинилися на мелодії М.Вербицького. оскільки автор-галичанин, а П. Чубинський - наддніпрянець. Це має символізувати соборність України.

^ Вербицький Михайло Михайлович (1815 – 7.(19) 12.1870) – український композитор, хоровий диригент, священик. Народився в с. Уночі неподалік від Перемишля (Польща). Середня і музична освіта здобув у Перемишлі і Львові. Викладав співи у школах, пізніше керував хором Ставропігійського інститута у Львові. З 1852 року був священиком у с. Млинах (тепер територія Польщі) де і помер Вербицький один із перших композиторів професіоналів у Галичині. Автор хорових, вокальних, інструментальних, творів, серед них опери «Гриць Мазниця», «Підгоряни»(1864), хори «Заповіт», «Поклін», «Думка»,12 симфоній – увертюр (1855-1865) солоспіви, два полонези, вальс. Автор 36 релігійних композицій, серед них «Буде ім'я Господнє»,та ін. 1863 – написав музику до українського національного гімну на слова П. Чубинського «Ще не вмерла Україна»… (з 15.01.1992 – Державний гімн України).


Джерела свідчать

Указ Президії Верховної Ради України

про Державний гімн України

(15січня 1992р.)

Президія Верховної Ради України постановляє:

  1. Затвердити музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є М.М.Вербицький.

  2. Запровадити повсюдне виконання Державного гімну України, затвердженого цим Указом, з 16 січня 1992р.

Голова Верховної Ради України І.Плющ

Слова національного гімну написав у 60-х роках ХІХст. відомий український поет, етнограф, фольклорист, член Російського географічного товариства(1873р.) лауреат золотої медалі Міжнародного географічного конгресу в Парижі(1875р.) та Уваровської премії петербурзької Академії наук(1879р.) Павло Чубинський (1839-1884рр.).




Поезія. уперше надрукована 1863р. швидко розійшлася в народі, серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Перший час її навіть приписували навіть Т. Шевченку.

«Ще не вмерла Україна» - не був єдиним гімном.

За національні гімни вважали також: «Заповіт», Т.Шевченка. «Вічний

революціонер»(сл. І.Франка,муз. Січинського.)




Особливо широко вживали гімн «Ще не вмерла Україна» в роки встановлення влади ЗУНР і УНР, однак спеціального закону, що символізував би його як єдиний державний гімн, не було.




Похожие:

Доповідь на тему: Життя і творчість Миколи Лисенка iconЯк готувати доповідь Доповідь
Доповідь – вид самостійної науково-дослідницької діяльності, де автор розкриває суть досліджу вальної проблеми, наводить різні точки...
Доповідь на тему: Життя і творчість Миколи Лисенка iconМета: поглибити знання учнів про творчість Миколи Куліша; розвивати навички аналізу драматичного твору; вміння зв’язно й грамотно висловлювати свої думки, виховувати в учнів патріотичні почуття, самоповагу, любов до рідної мови. Обладнання
Мета: поглибити знання учнів про творчість Миколи Куліша; розвивати навички аналізу драматичного твору; вміння зв’язно й грамотно...
Доповідь на тему: Життя і творчість Миколи Лисенка iconДоповідь на тему
Комунальний заклад Навчально-виховне об'єднання загальноосвітня школа і-іп ступенів №31 з гімназійними класами
Доповідь на тему: Життя і творчість Миколи Лисенка iconМетодичні рекомендації до вивчення творчості Шарля Бодлера у загальноосвітніх навчальних закладах
Ковбасенко Ю.І. – К: Грамота, 2009) творчість Шарля Бодлера вивчається у розділі «Традиції І новаторські зрушення у поезії» (ІІ семестр)...
Доповідь на тему: Життя і творчість Миколи Лисенка iconМетодичні рекомендації до вивчення творчості Шарля Бодлера у загальноосвітніх навчальних закладах
Ковбасенко Ю.І. – К: Грамота, 2009) творчість Шарля Бодлера вивчається у розділі «Традиції І новаторські зрушення у поезії» (ІІ семестр)...
Доповідь на тему: Життя і творчість Миколи Лисенка iconДоповідь на тему: «Про кримінальну відповідальність батьків та підлітків»
Це пояснюється недостатньою увагою зі сторони суспільства, держави, а також незадовільним матеріальним забезпеченням (на підставі...
Доповідь на тему: Життя і творчість Миколи Лисенка iconДоповідь на тему: «Про кримінальну відповідальність батьків та підлітків»
Це пояснюється недостатньою увагою зі сторони суспільства, держави, а також незадовільним матеріальним забезпеченням (на підставі...
Доповідь на тему: Життя і творчість Миколи Лисенка iconДоповідь на тему: «Проблема насильства в сім'ї, шляхи подолання» Підготував: соціальний педагог А. В. Паньків
Виховання дітей на демократичних засадах. Безумовне прийняття – запорука успішного виховання
Доповідь на тему: Життя і творчість Миколи Лисенка iconДоповідь на нараді на тему: Інтерактивні методи навчання: теорія і практика впровадження
Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не...
Доповідь на тему: Життя і творчість Миколи Лисенка iconУрок української літератури в 7 класі. Тема. Пісенна творчість Андрія Малишка
«Для пісні у нас всюди почесне місце, бо вона – посестра життя, порадник І вірний друг, І суворий суддя. Людина хоче з нею журитися...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©cl.rushkolnik.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы