Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН icon

Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН

НазваниеДержавні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН
страница3/6
Дата конвертации31.05.2013
Размер0.9 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6
1. /Методичн_ рекомендац_х по орган_зац_х харчування/Нормативн_ документи для харчоблоку/Державн_ сан_тарн_ правила _ норми влаштування.doc
2. /Методичн_ рекомендац_х по орган_зац_х харчування/Нормативн_ документи для харчоблоку/Закон охорона дитинства.doc
3. /Методичн_ рекомендац_х по орган_зац_х харчування/Нормативн_ документи для харчоблоку/Порядок орган_зац_х харчуваня д_тей.doc
4. /Методичн_ рекомендац_х по орган_зац_х харчування/Нормативн_ документи для харчоблоку/Правила особистох г_г_єни кухар_в.doc
5. /Методичн_ рекомендац_х по орган_зац_х харчування/Нормативн_ документи для харчоблоку/Правила прибирання туалет_в.doc
6. /Методичн_ рекомендац_х по орган_зац_х харчування/Нормативн_ документи для харчоблоку/Правила приготування дез. розчин_в.doc
7. /Методичн_ рекомендац_х по орган_зац_х харчування/Нормативн_ документи для харчоблоку/Сан_тарний режим п_д час орган_зац_х харчування у школ_.doc
8. /Методичн_ рекомендац_х по орган_зац_х харчування/ПОСАДОВА _НСТРУКЦ_Я кухаря.doc
9. /Методичн_ рекомендац_х по орган_зац_х харчування/метод.реком..doc
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН
Відомості Верховної Ради України (ввр), 2001, n 30, ст
Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах
Правила особистої гігієни працівників харчоблоку їдальні зош І-ІІІ ступенів
Правила прибирання внутрішніх туалетів зош І-ІІІ ступенів Дані Правила є обов’язковими для використання у зош І-ІІІ ступенів
Правила приготування дезинфікуючих розчинів для харчоблоку та туалетів зош І-ІІІ ступенів
Методичні рекомендації щодо дотримання санітарних вимог під час організації харчування на підприємствах громадського харчування
Посадова інструкція кухара загальні положення
Методичні рекомендації щодо організації харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Таблиця 1.

---------------------------------------------

| Температура повітря | Тривалість |

| вулиці в градусах | провітрювання |

| Цельсія | приміщень (хв.) |

| | |

| |---------------------|

| |на малих |на великих |

| |перервах |перервах та|

| | |між змінами|

|---------------------+---------+-----------|

| від +10 до +6 | 4-10 | 25-35 |

| | | |

| від +5 до 0 | 3-7 | 20-30 |

| | | |

| від 0 до -5 | 2-5 | 15-25 |

| | | |

| від -5 до -10 | 1-3 | 10-15 |

| | | |

| нижче -10 | 1-1,5 | 5-10 |

---------------------------------------------

У теплі дні доцільно проводити заняття при відкритих фрамугах та кватирках.

5.4. При проведенні гігієнічної оцінки повітряно-теплового режиму у приміщеннях слід враховувати: площу приміщення на 1 учня, об'єм, коефіцієнт аерації, тривалість провітрювання приміщень, систему вентиляції, режим її роботи і технічне обслуговування, режим прибирання приміщень, заходи щодо запобігання заносу пилу в будівлі школи.

5.5. При лабораторних дослідженнях необхідно: проводити вимірювання температури повітря у приміщеннях (з урахуванням зовнішньої), відносної вологості, швидкості руху повітря, радіаційної температури, концентрації CO2, CO, формальдегіду та інших хімічних речовин (відповідно до будівельних матеріалів, які використані). Також необхідно визначати вміст пилу і бактеріальне забруднення. Лабораторні дослідження та інструментальні виміри проводити у динаміці учбового дня, а саме - перед першим уроком і в кінці останнього уроку.

У приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути 40-60%; температура повітря в класах і кабінетах 17-20 град. C, в майстернях по обробці металу і дерева 16-18 град. C, в спортивному залі 15-17 C, в роздягальнях при спортивному залі 19-23 град. C, в актовому залі 17-20 C, в бібліотеці 16-18 град. C, в медичних кабінетах 21-23 град. C, в рекреаціях 16-18 град. C, в спальних приміщеннях 18-20 град. C; в умивальних 20-23 град. C; у вестибюлі, гардеробі 16-19 град. C; в туалетах 17-21 град. C; в душових не нижче 25 град. C.

Концентрація формальдегіду в приміщеннях шкіл не повинна перевищувати 0,01 мг/куб. м.

Концентрація радону в приміщеннях нових будинків шкіл не повинна перевищувати 100 Бк/куб. м, для існуючих будинків - 200 Бк/куб. м.

5.6. При наявності люфт-клозету необхідно:

- забезпечити достатню тягу через вигріб.

Забороняється улаштування додаткової витяжної вентиляції через вигріб, а також виливати у вигріб воду з умивальників і після прибирання приміщень.

6. Вентиляція та опалення

6.1. Критеріями нормування повітряного обміну приміщень шкільних будівель слід приймати динаміку температури, відносної вологості повітря, рівня його бактеріального забруднення, кількості пилу, концентрацію CO2, константу зникнення від'ємних іонів.

6.2. У навчальних приміщеннях необхідно організовувати широку аерацію та повітряний обмін через системи вентиляційних каналів.

6.3. При проектуванні у шкільній будівлі припливно-витяжної системи від актового залу, спортивних приміщень, майстерень, харчоблоку тощо слід передбачати автоматичне управління системами безпосередньо у приміщеннях, для забезпечення у робочий час розрахункових рівнів температури і відносної вологості повітря.

У позаурочний час в приміщенні повинна підтримуватись температура не нижче 15 град. C.

Температура опалювального приладу у робочий час повинна бути не вищою 40 град. C.

Рециркуляція повітря у системах повітряного опалювання навчальних приміщень не допускається.

Повітрообмін в шкільних їдальнях повинен розраховуватись на поглинання теплонадлишків, які виділяються технологічним обладнанням кухні.

Забороняється застосування в навчальних закладах азбестоцементних повітропроводів.

6.6. Використання парових котлів для опалення шкільних будівель забороняється.

6.7. Опалювальні прилади (радіатори) в навчальних приміщеннях слід закривати легкою дерев'яною або металевою решіткою. Не допускається використання дерев'яно-стружкових та дерев'яно-волокнистих плит. При розміщенні опалювальних приладів у стінах, підлозі температура стін повинні бути 33-38 град. C, підлоги - 18,5-28 град. C, підвіконня - 40-45 град. C, стелі - 29-32 град. C при температурі повітря у приміщенні 21 град. C і вище. Найбільш раціональне розміщення опалювальних приладів у стелі та підлозі.

6.8. Пічне опалення допускається тільки в одноповерхових приміщеннях шкіл з малою кількістю учнів (у сільській місцевості), яке повинно бути обладнане в коридорі.

Забороняється встановлювати залізні печі.

Щоб не забруднювати повітря приміщень окисом вуглецю, пічні труби закриваються не раніше повного згорання палива і не пізніше, як за дві години до приходу учнів.

7. Водопостачання та каналізація

7.1. Всі школи повинні забезпечуватися доброякісною питною водою у відповідності із ДСанПіН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання" N 136/1940 від 15.04.97 р.

7.2. Будівлі шкіл повинні бути обладнані системами господарсько-питного, протипожежного і гарячого водопостачання, каналізацією.

7.3. Водопостачання та каналізація в школах повинні бути централізованими.

У випадках відсутності в населеному пункті централізованої системи водопостачання і каналізації організація водопостачання та відведення стоків має бути погоджена з територіальними санепідстанціями. Для шкіл у місцевості, де відсутня каналізаційна система передбачаються теплі туалети, прохід до яких з будівлі школи здійснюється через подвійний тамбур.

Для 4-го кліматичного району, а також у сільській місцевості допускається організовувати туалети вигрібного типу окремо від будівлі закладу. Вигрібна яма та сміттєзбірник не повинні заповнюватись більше ніж на 2/3 його об'єму. Після їх випорожнення необхідно здійснювати їх дезинфекцію зрошуванням 10% розчином хлорного вапна, 5% розчином нейтрального гіпохлориту кальцію.

З метою попередження розмноження мух та знищення їх у фазі розвитку, 1 раз на 5-10 днів вигрібні ями обробляються одним із засобів, запропонованих методичними вказівками по боротьбі з мухами.

7.4. Підведення холодної та гарячої води повинно бути забезпечене у: класні кімнати, кабінети, майстерні, лабораторії, приміщення для продовженого дня, роздягальні при спортивному залі, приміщення для гурткової роботи, харчоблок, до умивальників в туалетах, кабіни для гігієни жінок, кімнату для техперсоналу, вчительську, кабінет директора, медичний блок, кінопроекційну, фотолабораторію, кабінет військової підготовки, спальні корпуси.

В їдальнях, буфетах та роздаткових кімнатах необхідно передбачити встановлення електрокип'ятильників для нагрівання води (на випадок тимчасового відключення централізованого, гарячого водопостачання).

Температура гарячої води, яка подається у змішувачі, не повинна перевищувати 60 град. C.

До питних фонтанчиків, умивальників у туалетних приміщеннях і зливних бачків повинна підводитися лише холодна вода. Питні фонтанчики слід розміщувати в обідньому залі та на території навчального закладу із розрахунку 1 на 100 учнів.

7.5. У всіх навчальних приміщеннях, учительській, медичних приміщеннях, приміщеннях техперсоналу, обідньому залі встановлюються умивальники. Унітази в туалетних встановлюють для учнів навчальних закладів I ступеню - у відкритих кабінах, для учнів навчальних закладів II-III ступеню - в кабінах з дверима. Кімнати особистої гігієни обладнують унітазом з гнучким шлангом, тумбою. Входи до туалетів та умивальних для учнів не допускається розміщувати зі сходових кліток і безпосередньо проти входів до навчальних приміщень, їдальні, медпункту. На кожному поверсі школи слід передбачити туалет для викладачів з одним унітазом, пісуаром та умивальником. При кожному жіночому туалеті слід передбачати кабіну особистої гігієни жінки із розрахунку 1 гігієнічний душ на 100 жінок, в спальних корпусах шкіл-інтернатів - на кожні 70 дівчат.

Обладнання туалетних і умивальних наступне: для дівчаток кількість санітарних приладів - 1 унітаз на 30 дівчаток, для хлопчиків - 1 унітаз і 1 пісуар на 40 хлопчиків; в умивальних - 1 умивальник на 60 учнів; туалети і умивальні для викладачів - 1 унітаз і 1 умивальник (окремо для чоловіків і жінок), кабіна для особистої гігієни жінки - гігієнічний душ, унітаз, умивальник. При актовому залі слід передбачити два санітарні вузли окремо для чоловіків та жінок, які обладнують унітазом і умивальником. Медичний блок повинен мати свій санітарний вузол (унітаз, умивальник). Туалети і душові (окремо для дівчат та хлопців) при роздягальних спортивних залів обладнують одним унітазом, одним умивальником, двома душовими сітками з установкою відокремлюючої перегородки, ножною ванною, а туалети і душові для персоналу харчоблоку - одним унітазом, одним умивальником, одною душовою сіткою.

У туалетних для дівчаток одна кабіна повинна бути з дверима і замком, інші - з дверима висотою 1 м на відстані від підлоги 0,2 м. Кабіни відгороджують одна від іншої екранами висотою 1,75 м на відстані від підлоги 0,2 м. Розміри кабін (0,8 х 1,0/кв. м). Проміжок між кабінами і протилежною стіною 1,1 м при відсутності пісуарів, а 1,8 м - при їх наявності. Проміжок між кранами умивальників - 0,6 м. Висота установки умивальників над підлогою 0,5 м для учнів перших класів, 0,6 м - для 2-4 класів, 0,7 м - для 5-12 класів.

Відстань між умивальниками і протилежною стіною - не менше 1,1, м між рядами умивальників - 1,6 м. Душові кабіни слід передбачити розміром (0,95 х 0,95) кв. м.

Туалети для 1-4 класів повинні бути обладнані дитячими унітазами.

8. Обладнання основних приміщень

8.1. Обладнання шкільних приміщень повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, сприяти забезпеченню педагогічного процесу та проведенню позакласної навчально-виховної роботи.

8.2. Навчальні класи і кабінети обладнуються меблями згідно з діючими нормативними документами.

Меблі слід добирати відповідно до зросту дітей. Заборонено використання замість стільців, лав і табуретів.

Для учнів не допустима поза, при якій відстань від поверхні парти до очей менша 30 см. Фізіологічною є поза, при якій кут нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145 град.

Для забезпечення учнів меблями, у відповідності з довжиною тіла, необхідно мати б їх розмірів. Різниця між ростовими групами становить - 15 см. У кожному класі (кабінеті) слід передбачати 2-3 розміри меблів з перевагою одного із них. Суттєву перевагу в сучасних умовах мають трансформуючі меблі. Правильне розміщення дітей за шкільними партами (столами) може бути за умови, коли в одному приміщенні навчаються діти з різницею у віці не більше як два роки. Допустима кількість меблів по класах і кабінетах середньої школи представлена в Табл. 2.

Таблиця 2.

------------------------------------------------------------------

|Ростова|Група меблів і колір| Клас |

| група | Маркування | |

| | |-----------------------------------|

| | | 1| 2| 3| 4| 5| 6| 7| 8| 9|10|11|12|

|-------+--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--|

|До 115 |1 оранжевий | +| | | | | | | | | | | |

|-------+--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--|

|До 130 |2 фіолетовий | +| +| +| | | | | | | | | |

|-------+--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--|

|130-145|3 жовтий | | +| +| +| +| +| | | | | | |

|-------+--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--|

|146-160|4 червоний | | | | +| +| +| +| +| +| +| +| +|

|-------+--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--|

|161-175|5 зелений | | | | | | | +| +| +| +| +| +|

|-------+--------------------+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--|

|175 |6 блакитний | | | | | | | | | +| +| +| +|

------------------------------------------------------------------

Розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігурації слід так, щоб відстань була:

- між зовнішньою стіною і першим рядом парт 0,6-0,7 м (в будівлях із цегли допускаються 0,5 м);

- між рядами двомісних парт (столів) - не менше 0,6 м;

- між III рядом парт (столів) і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, не менше 0,7 м;

- між передньою партою (столом) і демонстраційним столом не менше 0,8 м;

- від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів не менше 2,4-2,6 м;

- від задніх столів до задньої стіни не менше 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня - не менше 1,0 м);

- від задніх столів до шаф, які стоять вздовж заднього краю стіни - не менше 0,8 м;

- від демонстраційного столу до класної дошки - не менше 1,0 м;

- між столом викладача і переднім столом учнів - не менше 0,5 м;

- найбільша відстань останнього місця від класної дошки - 9 м;

- висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів першого класу 0,7-0,8 м, 2-4 класів - 0,75-0,8 м, 5-12-0,8-0,9 м.

У класних кімнатах поперечної і квадратної конфігурації, в якій меблі розміщуються у 4 ряди, повинна бути збільшена відстань від дошки до першого ряду парт (не менше 3 м), щоб забезпечити кут розглядання до 35 град. Відстань від першого ряду парт до зовнішньої стіни повинна бути 0,8-1,0 м, між рядами парт, столів - 0,6, від задніх парт до шаф, розміщених біля внутрішньої стіни - 0,9-1,0 м.

Учні з пониженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світлонесучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими партами крайніх рядів. Учні, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, розміщуються у третьому ряду парт (біля внутрішньої стіни).

Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху.

Шкільні меблі розставляються в навчальному приміщенні так, щоб ближче до дошки були менші розміри, далі - більші.

Шкільні меблі повинні бути промаркованими. Маркування наноситься у вигляді лінії завширшки 2 см або кола діаметром 2,5 см на обох боках парти, стола, стільця. Меблі 1 групи позначаються оранжевим, 2 - фіолетовим, 3 - жовтим, 4 - червоним, 5 - зеленим і 6 - блакитним кольорами. Окрім кольорового маркування для контролю групи меблів повинно бути цифрове маркування у вигляді дробу:

2 (група стола, стільця)

-----------

115-130

(довжина тіла дітей),

яка наноситься на внутрішню поверхню кришки стола.

Для визначення учням необхідного розміру меблів у класній кімнаті повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінійка. На висоті до 115 см наноситься оранжева лінія, 115-130 см - фіолетова, 130-145 см - жовта, 145-160 см - червона, 160-175 см - зелена, більше 175 см - блакитна.

У класному журналі в листку здоров'я необхідно вказати необхідний розмір меблів для кожного учня. Зразок листка здоров'я надано в Додатку 4.

Колір фарби для фарбування кришки парт - зелена гама і натурального дерева пастельних тонів, фарба повинна бути матовою.

Класні кімнати для молодших школярів необхідно обладнувати партами. Навчальні кабінети для учнів середніх і старших класів повинні забезпечуватись одно-двомісними столами і стільцями, кабінети хімії, фізики, біології - спеціальними лабораторними столами груп 4, 5, 6.

Парти (столи) повинні бути тільки стандартні, погоджені з МОЗ України. Розміри столів і стільців в кожному комплекті меблів повинні співпадати за маркуванням.

Лабораторні столи слід покрити лінолеумом або іншими матеріалами, які миються та дозволені МОЗ України. В біологічній лабораторії столи кріпляться до полу. Для обладнання кабінету креслення використовують спеціальні столи, кут нахилу кришки яких дорівнює 30 град. при виконанні креслення і 60 град. - при малюванні.

8.3. Робочі місця у виробничих майстернях школи повинні забезпечувати правильну робочу позу учнів та відповідати вимогам техніки безпеки.

Виробничі майстерні повинні бути розраховані на 13-15 робочих місць, обладнаних верстатами і станками. У столярних майстернях повинні бути передбачені верстати висотою 75,5; 78,0 і 80,5 см; а для обробки металу - верстати висотою 95 і 87 см від підлоги до губок тисків. Верстати в майстерні з обробки металу обладнуються захисними екранами.

Кожне робоче місце слід забезпечити сидінням на кронштейні або табуретами висотою 40-42 см, з розміром сидіння 35 х 35 см і 40 х 40 см. Для підбору відповідних меблів у майстернях повинні бути підставки (решітки) розміром 55 х 75 см, висотою 5, 10, 15 см по 5 підставок кожного розміру. Раціонально мати універсальну підставку, де регулюється висота.

У столярній майстерні верстати розміщуються або під кутом 45 град. або в три ряди перпендикулярно світлонесучій стіні. Відстань між верстатами в передньо-задньому напрямі повинна бути не менше 0,8 м, між рядами - 1,2 м.

У майстерні по обробці металу раціонально розміщувати верстати так, щоб світло падало на робоче місце спереду або справа. Відстань між рядами - 1,0 м; від внутрішньої стіни до верстатів не менше як 0,8 м. Краще всього розміщувати однойменні верстати в шахматному порядку. Відстань між тисками не менше 1,0 м.

8.4. У майстернях для учнів 10-12 років слід використовувати інструменти розміром N 1, для 13-15-річних учнів - N 2, після 15 років - інструментами для дорослих.

Максимальна маса вантажу для підняття школярами: 11-12 років до 4 кг, 13-14 років - до 5 кг, 15 років: хлопчики - 12 кг, дівчатка - 6,0 кг, 16 років відповідно 14 і 7 кг, 17 років - 16,0 і 8,0 кг.

8.5. Кімнати для відпочинку (сну) для першокласників та ізолятор повинні бути обладнані ліжками з жорстким ложем.

Забороняється обладнання спальних кімнат двохярусними ліжками.

8.6 Перелік обладнання медичного кабінету наведено у Додатку 5.

9. Організація навчально-виховного процесу

9.1 Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності розпочинається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Тривалість навчального року для учнів початкової школи не може бути меншою 175 робочих днів, а в загальноосвітніх навчальних закладах II-III ступеня - 190 робочих днів.

Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами тощо) та тривалість навчального тижня визначається загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: осінні, зимові і весняні загальним обсягом не менше 30 днів.

9.2. Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно-правових актів та за погодженням з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів наведено в Таблиці 3.

Таблиця 3.

Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів

-------------------------------------------------------

|Класи|Допустима сумарна кількість годин інваріантної |

| |і варіативної частин навчального плану (уроків)|

| |-----------------------------------------------|

| | 5-денний навчальний | 6-денний навчальний |

| | тиждень | тиждень |

|-----+-----------------------+-----------------------|

| 1 | 2 | 3 |

|-----+-----------------------+-----------------------|

| 1 | 20,0 | 22,5 |

|-----+-----------------------+-----------------------|

| 2 | 22,0 | 23,0 |

|-----+-----------------------+-----------------------|

| 3 | 23,0 | 24,0 |

|-----+-----------------------+-----------------------|

| 4 | 23,0 | 24,0 |

|-----+-----------------------+-----------------------|

| 5 | 28,0 | 30,0 |

|-----+-----------------------+-----------------------|

| 6 | 31,0 | 32,0 |

|-----+-----------------------+-----------------------|

| 7 | 32,0 | 34,0 |

|-----+-----------------------+-----------------------|

| 8 | 33,0 | 35,0 |

|-----+-----------------------+-----------------------|

| 9 | 33,0 | 36,0 |

|-----+-----------------------+-----------------------|

|10-12| 33,0 | 36,0 |

-------------------------------------------------------

9.3. Введення 5-ти або 6-денного робочого тижня для учнів усіх типів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється при додержанні відповідного гранично допустимого навантаження та за умови роботи закладу не більше ніж у дві зміни.

9.4. Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих - 40 хвилин, у п'ятих - дванадцятих - 45 хвилин. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідним органом управління освітою та установою державної санітарно-епідеміологічної служби.

9.5. Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.

Для учнів 5-9-х класів спарені уроки допускаються при проведенні лабораторних і контрольних робіт, написанні творів, уроків трудового навчання. У 10-12-х класах допускається проведення спарених уроків з основних і профільних дисциплін (предметів).

9.6. При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня (Додаток 6).

Робочий тиждень передбачає для учнів першого класу протягом навчального року додатковий розвантажувальний день - четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови).

9.7. Тривалість перерв між уроками для учнів першого класу повинна бути не меншою 15 хвилин, для всіх інших класів - 10 хвилин; великої перерви (після 2-го уроку) - 30 хв. Замість однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го уроків влаштовувати 20-хвилинні перерви.

Під час перерв необхідно організовувати перебування учнів на відкритому повітрі і харчування.

9.8. Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання, математики тощо необхідно через кожні 15 хвилин уроку проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей. Методику їх проведення наведено у Додатку 7.

9.9. При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні вимоги. У 1-му класі домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2-му класі 45 хв.; у 3 класі - 1 години 10 хв.; 4 класі - 1 год. 30 хв.; у 5-6-му класах - 2,5 години; у 7-9 класах - 3 години; у 10-12 класах - 4 години. У 2-4 класах домашні завдання не рекомендується задавати на вихідні і святкові дні.

9.10. Початок занять у загальноосвітніх навчальних закладах повинен бути не раніше 8 години.

При двозмінному режимі навчання початок занять у другу зміну організовується не пізніше 14 години, закінчення - не пізніше 19-20 год.

Учні 1-2 класів, випускних та класів компенсуючого навчання навчаються лише у першу зміну.

Учні 3-5 класів можуть навчатися у першу зміну або у підзміну з початком занять не пізніше 12 години.

Починати заняття як в першу, так і другу зміну слід в один і той самий час протягом навчального року.

Навчання у загальноосвітніх навчальних закладах нового типу організовується в одну (першу) зміну.

9.11. До 1-го класу приймаються діти, як правило, з 6 років. Прийом дітей здійснюється за бажанням (заявою) батьків та медичною довідкою про стан здоров'я дитини встановленого зразка.

Навчання учнів першого класу залежно від місцевих умов може проводитися у загальноосвітньому навчальному закладі, навчально-виховному об'єднанні (комплексі) або на базі дошкільного навчального закладу.

Незалежно від місця організації навчання учнів першого класу встановлюються такі режими перебування дітей:

- на час навчання;

- протягом дня, що передбачає час навчання, перебування в групі продовженого дня.

Питання організації навчання учнів-першокласників вирішується місцевими органами управління освітою та територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

9.12. Наповнюваність класів не повинна перевищувати 30 учнів (з урахуванням площі на одного учня не менше 2,0 кв. м).

9.13. Формування класів у школах з малою кількістю учнів здійснюється відповідно до умов роботи та фінансових можливостей конкретної школи і залежить від кількості учнів та наявності учителів.

У школах з малою кількістю учнів економічно і педагогічно доцільно створювати з'єднані класи (класи-комплекти) у складі двох класів (кількість учнів у з'єднаному класі не повинна перевищувати 25 учнів), а у виняткових випадках - трьох класів у кількості, що не перевищує 15 учнів.

Оптимальним є об'єднання у такому класі учнів 1-х та 3-х класів, 2-х та 3-х класів, 2-х та 4-х класів. При цьому доцільно запроваджувати такий розклад (графік) навчальних занять, який би дозволив частину уроків проводити окремо з кожним класом. Особливо це необхідно для учнів першого класу.

9.14. При використанні у навчальному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах аудіовізуальних технічних засобів навчання (ТЗН) встановлюється така тривалість їх застосування (Табл. 4).

1   2   3   4   5   6




Похожие:

Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН iconДержавні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01

Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН iconДержавні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01

Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН iconГоловний державний санітарний лікар україни
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного...
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН iconГоловний державний санітарний лікар україни
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного...
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН iconГоловний державний санітарний лікар україни
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного...
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН iconЗакон України "Про загальну середню освіту". Державні санітарні правила І норми влаштування утримання знз та організації навчально-виховного процесу. Київ 2001. Розклад уроків, Завуч №23-24, 2003
Нормативні документи по організації навчально-виховного процесу в закладах освіти
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН iconГоловний державний санітарний лікар україни
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН iconНаказ №12 Про відновлення навчально-виховного процесу в Удянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів ім. Угловського М. М
Державних санітарних правил І норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного...
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН iconНаказ №598 Про дотримання Державних санітарних правил І норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу
З метою неухильного дотримання “Державних санітарних правил І норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та...
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН iconПравила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу
Міністерства освіти і науки України від 05 06. 2001 №1/12-1459 щодо їх погодження та керуючись статтею 40 Закону України "Про забезпечення...
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів
Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці...
Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©cl.rushkolnik.ru 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы